Зроблено перший крок до реалізації великої української мрії — бути годувальницею Європи. Відтепер перелік вітчизняних продуктів харчування, які дозволено споживати перебірливим західноєвропейцям, поповнили майже фольклорні «яйка» і «млєко». Тож, купуючи яскраву упаковку товару першої необхідності в паризькому чи берлінському супермаркеті, невдовзі ви, цілком iмовірно, споживатимете українське. Адже експерти та аналітики Єврокомісії після тривалого вивчення нашого потенціалу та низки перевірок тутешніх підприємств нарешті урочисто промовили: «Зер гут!».
«Таким чином, українська сторона зробила практичний крок щодо диверсифікованості (розширення. — Авт.) експорту в країни Євросоюзу», — зробили нам комплімент за західним кордоном. Українські ж фахівці хоч і вважають це рішення Єврокомісії чудовим стимулом для розвитку своїх компаній, проте оцінюють власні шанси дещо скромніше. «Вітчизняні компанії якщо й вийдуть на західний ринок, то це трапиться не скоро», — розповіла кореспонденту УНІАН начальник аналітичного відділу консалтингової агенції «ААА» Марія Колесник. Найбільше гальмо — розробка і поширення бренду, який можна буде запропонувати споживачеві. А це — задоволення не з дешевих, та й часу займає чимало. Щоправда, існує простіша схема: продавати наші товари через ту чи іншу європейську торговельну мережу і, відповідно, користуватися їхньою «етикеткою».
Для виробників молока можуть з'явитися непогані можливості заробити. Як вважає експерт Української аграрної конфедерації Андрій Товстоп'ят, ринок молока в нашій державі перенасичений, а в переробників, особливо в сезон, виникають суттєві труднощі зі збутом. Але й тут не все так просто. Українські стандарти молока дуже сильно відрізняються від європейських: якщо в нас якість сировини оцінюють за вмістом жирів, то в Європі ціняться білки. Швидко перейти на європейські стандарти наші переробники не зможуть, адже обладнання для визначення вмісту білків доволі дороге і придбати його можуть не всі.
Ще одна проблема української молочної галузі — левову частку сировини постачають не великі господарства, а фермери та одноосібники, роботу яких, а отже, і якість продукції, проконтролювати досить важко. За даними експертів, вміст бактерій в українському молоці перевищує європейські стандарти щонайменше в сотні разів.
Якість продукції вітчизняного птахівництва, як запевнив агенцію УНІАН голова ради директорів асоціації «Союз птахівників України» Олександр Бакуменко, відповідає світовим нормам. Та й досвід «розкручення» брендів є, то чому б не повторити свій успіх — «на чужому полі»? «Наша держава без жодних труднощів може експортувати щорічно 1,5—2 млрд. яєць», — зазначив О. Бакуменко.
Біда тут в іншому — жодного дефіциту цієї продукції у країнах Євросоюзу немає, а отже, зайняти нішу буде непросто: уряди більшості держав захищають власного товаровиробника високим митом на імпорт. Єдиний шанс — продавати яйця як сировину для промислової переробки. Тому частина птахокомплексів, якщо їхні власники вважатимуть такий бізнес вигідним, можуть переорієнтуватися з м'ясного напряму на виробництво яєць. Причому, як прогнозують експерти, процес може мати вплив на внутрішній ринок: ціни на продукцію птахівництва в Україні, вважає Андрій Товстоп'ят, можуть зрости.