Соловейко, мала птаха...

27.02.2007
Соловейко, мала птаха...

Андранік Алексанян дуже талановитий і мужній хлопчик. (Фото з сімейного альбому.)

      Такого тріумфу місто Хмельницький  не бачило давно. Переповнена зала обласної філармонії щоразу просто вибухала від оплесків, а на головній сцені Хмельниччини співав восьмирічний хлопчик. Сольний концерт лауреата міжнародних та всеукраїнських конкурсів і фестивалів Андраніка Алексаняна, високого злету маленького співака, в якому поєдналися українська та вірменська кров, зібрав сотні людей. А коли він заспівав пісню «Мама», чи не в усіх на очах заблищали сльози... Боляче про це говорити, але цей дуже веселий і гарненький хлопчик — інвалід із дитинства. Його ріст призупинився, коли хлопчику було три рочки. Діагноз, за медичними висновками, дійсно складний — «ахондродисплазія». Лікарі певної гарантії на те, що він буде здоровий, не дають. І хоча батьки Андраніка роблять усе можливе для того, щоб поліпшити ситуацію, результати лікування не зовсім втішні. Але ж цей хлопчик ще зовсім юний, а зони зросту відкриті десь до 14 років. Тому Андранік вірить, що буде на зріст як усі...

      Надія Дзензель, яка навчала Андраніка музики в Хмельницькій спеціалізованій загальноосвітній школі № 12, Діана Ремська, викладач вокалу з Хмельницького палацу творчості дітей та юнацтва, пишаються своїм здібним вихованцем. На сольний концерт знаменитого однокласника з'явився і весь його 3-А клас разом із батьками. Класний керівник Ірина Міщук та директор школи Олег Сивицький не приховують хвилювання: їхнім учнем пишається подільська земля. От тільки б здійснилася його найзаповітніша мрія.

      Деякі фахівці запевняють, що в Андраніка Алексаняна ще є шанс вирости — якби лише знайшовся фахівець (в Україні чи за кордоном), який має успіхи в лікуванні такої хвороби і міг би допомогти маленькому співаку. 

Ольга ШКРУПСЬКА.
  • Голодомори й лихоліття «мами за законом»

    Іде другий десяток літ, як немає з нами дорогої для мене людини — Євдокименко Ірини Пилипівни, матері моєї дружини, а по-простому — тещі (або, як прийнято в англійців, mother-in-law, «мами за законом»). Народилася вона у 1910 році. >>

  • Ноги замість мотора

    30-річний черкащанин Олексій Ганшин ніколи не мав автомобіля і навіть не хоче його купувати. Бо в нього є веломобіль. Олексій не просто любить на ньому подорожувати, він власноруч будує ще й лежачі велосипеди. У планах народного умільця — власна велосипедна фірма на зразок тих, що працюють у Європі. >>

  • За ним сумує місто...

    Сьогодні — 9 днів, як пішов із життя Ігор Калашник, політик, громадський діяч Черкащини, доктор економічних наук, заслужений будівельник України, лауреат загальноукраїнського рейтингу професійних досягнень «Лідер України», депутат Черкаської міської ради кількох скликань і багаторічний друг нашої газети. Йому було лише 55 років. Раптова і трагічна смерть шокувала всіх, хто знав Ігоря Миколайовича. >>

  • «Я давно вже став українським націоналістом»

    Ще жоден художник тему сучасної українсько-російської війни досі не втілював настільки масштабно, як 53-річний художник iз Дніпропетровська Сергій Чайка. Його нова картина вражає грандіозністю, насиченістю образів українських героїв, серед яких у центрі постає Надія Савченко. >>

  • Не в грошах щастя

    Звістка про те, що Василю Пилці з Кривого Рогу замовили портрет короля Кувейту, нещодавно була розповсюджена багатьма ЗМІ як неабияка сенсація. Особливої ж пікантності додавало те, що українському майстру гравюри на склі за таку роботу ніби мають заплатити гонорар у сумі річного бюджету України. >>

  • «Ми такі люди — співати вміємо, а балакати не дуже!»

    Більше 30 років поспіль українська народна пісня допомагає черкаській родині Карпенків на їхньому життєвому шляху. Саме пісню та музику Ніна Петрівна i Володимир Михайлович називають тим джерелом натхнення, яке підтримує, дає сили і дарує настрій. І тоді як добре на душі, і тоді як важко. >>