Приборкання «непотоплюваних»

      Новий керівник міліції Полтавщини Михайло Вершняк — один із «могікан», який зберіг за собою посаду начальника регіонального управління й після відставки міністра внутрішніх справ Василь Цушка. Адже під час недавнього візиту до Полтавщини навіть його попередник із «термінаторськими» замашками, Юрій Луценко, схвалив вибір свого сьогоднішнього запеклого опонента й віддав належне професійним та людським якостям генерала Вершняка. Відпрацювання подібних авансів на полтавському грунті в останнього, звісно, ще попереду.

      А от небаченою для Полтави відвертістю у спілкуванні з пресою начальник обласної міліції встиг «засвітитися» вже на своїй першій прес-конференції минулої п'ятниці. Відповідаючи на запитання журналістів стосовно його реакції на «термінову службову телетайпограму» з рідного міністерства, що зобов'язує керівників підрозділів «пасти» своїх підлеглих ще й у такій делікатній справі, як оплата за житлово-комунальні послуги, зі складанням списків боржників «для подальшого інформування МВС України» (до речі, при формулюванні цього запитання колеги посилалися на резонансну публікацію в «УМ» під заголовком «Колгосп у погонах»), Михайло Вершняк зазначив: «Я не збирався абсолютно нікому звітувати в міністерство про те, яка заборгованість у працівників міліції за житлово-комунальні послуги. У мене достатньо своєї роботи. Зрештою, кожен міліціонер — свідома людина й громадянин, здатний розібратися з вирішенням цієї проблеми. Для того ж, щоб у такий спосіб боротися за його високе моральне обличчя, треба спочатку дати тому міліціонерові нормальну зарплату, а тоді вже пред'являти претензії».

      Але за моральність і фаховість підлеглих новий провідник облуправління все ж бореться, здається, всерйоз. Без сумніву, «найгучнішим» на сьогодні наслідком такої борні стало прощання зі своїми посадами керівної верхівки Полтавського міського управління внутрішніх справ. Хмари над головами цих міліцейських посадовців на різних щаблях їхньої службової драбини згущувалися вже неодноразово. В тому числі й після публікацій у пресі про такі далеко не безневинні «витівки» в очолюваних ними підрозділах, як фабрикування справ проти «неугодних» тодішній владі, переслідування за політичними мотивами, «вибивання» свідчень та зізнань, ігнорування реальних злочинів тощо. Та, користуючись своїм «центровим» становищем, досі вони на посадах тільки росли, здобуваючи неформальний статус «непотоплюваних» та «незамінних» для обласної «столиці».

      Власне, й генерал Вершняк формально не «виштовхував» їх із насиджених крісел, а лише задовольнив рапорти про добровільну відставку. Такі «чолобитні», за словами головного міліціонера Полтавщини, гонорові підлеглі буквально «кинули» йому на стіл після відповідної «виховної» розмови. Останню ж спричинило безпосереднє спілкування генерала з полтавцями, котрі скаржилися йому на «хамське, бездушне» ставлення з боку міліції. Пан Вершняк переконаний також у необхідності ретельної службової перевірки розмов про «кришування» міліцією обласного центру тих, хто торгує наркотичними засобами. І вже зовсім неприпустимими вважає становище, коли дехто відверто зізнається йому: мовляв, у Полтаві сьогодні бояться не стільки бандитів, скільки самої міліції...

      «Після згаданих рапортів я прийняв рішення про звільнення цих офіцерів і направлення на військово-лікарську комісію, — зазначив Михайла Вершняк. — Правда, через два днi мої друзі розшукали мене аж у Києві й почали переконувати, що ті офіцери з рапортами просто... погарячкували. Сказав тоді, що хочу мати справу з чоловіками. А наступного дня представив людей, які тепер виконують обов'язки начальника міського управління, його першого заступника та начальника Октябрського райвідділу в місті Полтаві».