Кримські татари вже давно домагаються від місцевих властей виділити їм у кримській столиці земельну ділянку під головний мусульманський храм. Спочатку йшлося про місце у міському парку «Салгірка». Проте міськрада з цим категорично не погодилася і хутко передала весь парк Таврійському національному університету імені В. Вернадського. Натомість як компромісний варіант ще у липні 2004 року запропонувала меджлісу і Духовному управлінню мусульман Криму в оренду аж 2,7 гектара у сосновому ліску на вулиці Ялтинській, що при в’їзді у місто з боку Алушти. Але поки тривали узгодження землевідведення та державна експертиза документації, минулої весни вступив у силу новий Лісовий кодекс. Істотних змін за цей же період зазнало і чинне містобудівне законодавство. Згідно з ним, скажімо, ті 2,7 га спершу потрібно вилучити із фондів Сімферопольського державного лісомисливського господарства, затим передати місту під землі запасу і далі пройти весь узгоджувальний цикл через міськраду, Радмін, ВР Криму, Кабмін України. Тож тепер група архітекторів до 9 березня має повторно представити ескізно-технічний проект комплексу Соборної мечеті на розгляд міської та республіканської містобудівних рад.
І тільки після цього, до 15 березня, як запевнив лідера кримських татар, нардепа Мустафу Джемілєва і голову Духовного управління мусульман Еміралі Аблаєва міський голова Геннадій Бабенко, питання про відведення земельної ділянки буде винесене на сесію міської ради. Але це зовсім не означає, що на «другому колі» сторони дійдуть згоди. Адже на настроях народних обранців, вірогідно, відіб'ються враження від розкиданих по всьому місту «галявин протесту» за участю репатріантів. Не кажучи вже про те, що корективи в сам процес голосування можуть внести, наприклад, тутешні БЮТівці. Адже вони, посилаючись на останнє рішення Вищого арбітражного суду України, не визнають нинішнього голову (що було продемонстровано на останньому засіданні сесії міськради) і, відповідно, всі підписані ним рішення не вважають легітимними.