Містерія міністеріалізму

      Що принесла нам конституційна реформа і які перспективи подальшого вдосконалення механізму органів державної влади та місцевого самоврядування? Такі ключові питання були в центрі уваги учасників триденного міжнародного форуму «Конституційна реформа: погляд громадянського суспільства». Зібрання в Одесі провели столична Лабораторія законодавчих ініціатив у рамках спільної ініціативи Ради Європи та Єврокомісії. До розмови запросили експертів і політологів, членів Венеціанської комісії, суддів Конституційного Суду у відставці, депутатів різних рівнів, лідерів громадських організацій.

Тиск «Регіонів»: далі буде

      Уже з перших хвилин дискусії, яку відкрили заступники голів одеських міськради й облради — Прокопенко й Тиндюк, з усією гостротою постали проблеми нечіткого розподілу нових конституційних повноважень у рамках трикутника «Президент — парламент — уряд», а також загроза «війн» за переділ влади на місцевому рівні, що спостерігається передусім у південно-східних регіонах. На Одещині представники урядової коаліції вже здобули кілька посад голiв райрад шляхом висловлення вотуму недовіри «помаранчевим». На переконання Миколи Тиндюка (Партія регіонів), таким шляхом треба просуватися до народовладдя й надалі. На думку «регіонала», «першочерговим завданням парламенту після ухвалення закону про опозицію має бути внесення законопроекту «Про Президента України» та ухвалення необхідних змін до закону про Кабінет Міністрів».

      Перший заступник голови Комітету ВР з питань державного будівництва, регіональної політики і місцевого самоврядування Анатолій Матвієнко («Наша Україна») не став приховувати, що «ініціювання цього законопроекту є ніщо інше, як загрозою війни з боку «кризової коаліції», і водночас засудив тих, хто «безпідставно лякає главу держави втратою повноважень у зв'язку з прийняттям законопроекту 3207 (новий номер — 0900) про внесення змін до закону про Кабмін».

«Парламентаризм вироджується у міністеріалізм»

      Переконливо аналізував наслідки політреформи завідувач кафедри державно-правових наук Києво-Могилянської академії, екс-суддя КС Микола Козюбра. За його словами, «головна проблема полягає в тім, що ініціатори внесених у грудні 2004 року змін до Основного закону, в тому числі нинішній спікер парламенту Мороз, як виглядає, не збиралися «жити за Конституцією раніше, не прагнуть дотримуватися її норм і зараз». «Навряд чи можна сказати, що Конституція 1996 року повністю себе вичерпала», — зазначає авторитетний правник. А подальше реформування Основного закону, на його переконання, «може бути спрямоване хіба що на перерозподіл повноважень між владними центрами, а не на зменшення кількості дискреційних повноважень — тобто тих, які можуть реалізовуватися тим чи іншим владним органом самостійно».

      Суддя Конституційного Суду у відставці вважає внесені парламентом зміни до Основного закону причиною істотного розбалансування системи влади і чимраз виразнішого «торжества міністеріалізму». Як зауважив пан Козюбра, «ці зміни не лише не вдосконалили систему влади, а навпаки, — ще більше розбалансували. Тому навряд чи є підстави вважати, що зроблено, мовляв, перший крок від президентсько-парламентської до парламентсько-президентської республіки, а наступним кроком має бути перехід до республіки парламентської. Таке тлумачення далеке від європейського. Бо коли європейські політики говорять про верховенство парламенту, то йдеться справді про його вищість над виконавчою владою, а не про намагання парламенту перебрати на себе всі можливі й неможливі повноваження, починаючи від регулювання цін на комунальні послуги і закінчуючи визначенням орієнтирів зовнішньої політики і навіть спробами карання суддів, що спостерігаємо останнім часом».

      Парламентаризм як форма правління ефективний тоді, коли є відповідні традиції, авторитетні ідеологічні партії, коли є незалежна судова влада, що виступає як фактор стримувань і противаг до двох інших гілок влади. Усіх цих умов, переконаний суддя у відставці, у сучасній Україні немає. «Тому й спостерігаємо, як нинішня форма правління вироджується на свою протилежність — починається те, що мовою фахівців-конституціоналістів іменується міністеріалізмом, — продовжує вiн. — Іншими словами, «у суспільстві починає реально домінувати не парламент, а уряд, дії якого спрямовуються і контролюються, по суті, однією партією».

Після розбалансування в центрі — розкол України на місцях?

      В умовах розбалансованості центральної влади і постійних політичних конфліктів ми невдовзі можемо стати свідками дестабілізації й сепаратизму в низці регіонів України. Таке припускає голова київського Центру політико-правових реформ Віктор Тимощук. Оскільки, на його думку, «місцеве самоврядування, передусім у центральних і західних областях, може увійти в конфлікт з центральними органами влади».

      Низку застережень викликає й принцип запровадження округ та об'єднання громад, передбачений законопроектом 0900, що зареєстрований у ВР представниками «антикризової» коаліції. Підгрунтям для таких одиниць визначена обов'язкова «добровільна» згода мешканців населених пунктів. Однак практика країн Центральної та Східної Європи, зазначив політолог Тимощук, «уже засвідчила, що добровільність спрацьовує, швидше, як виняток, а не як правило». Природно, це викликає занепокоєння, оскільки підходи урядової коаліції до одночасного реформування влади на центральному і місцевому рівнях здатні породити «слабо керовану та неконтрольовану систему урядування, що загрожує розколом України».

До європейських стандартів — через відкриту збалансовану політику

      Схожі оцінки наслідків конституційної реформи прозвучали на форумі також у виступах народного депутата Юрія Ключковського («Наша Україна»), президента київської Школи політичної аналітики, професора Олексія Гараня, представника Президента у Конституційному Суді Володимира Шаповала, експерта київської Лабораторії законодавчих ініціатив Дениса Ковриженка. А з іншого боку, категорично відхиляли негативні оцінки політреформи, наполягаючи «на відсутності ознак розбалансованості влад і політичної кризи в Україні», постійний представник Верховної Ради у Конституційному Суді Анатолій Селіванов та завідувач секретаріату фракції Соцпартії Олександр Старинець.

      Голова громадської організації «Демократична коаліція», одесит Євген Акимович привернув увагу до того, що більшість громадян України поки що не відчула позитивних змін від реформування влади. За даними соцопитування Центру імені Разумкова, понад 60 відсотків респондентів, навпаки, вважають, що внаслідок здійснюваних змін країна рухається, швидше, до євроазійських, аніж до європейських стандартів життя.

      Низка учасників форуму пропонувала «зваженіше аналізувати плюси й мінуси політреформи». Зокрема, такими підходами керувалися керівник Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко, депутат Одеської облради Сергій Гриневецький, представник Венеціанської комісії Серджіо Бартоль, віце-голова Інституційного комітету Палати місцевих влад Конгресу місцевих та регіональних влад Ради Європи Мішель Гіган.

ВИСНОВКИ

      Загалом у дискусіях на пленарному засіданні та «круглих столах» одеського форуму «Конституційна реформа: погляд громадянського суспільства» взяло участь понад 80 представників практично з усіх регіонів України. За підсумками роботи ухвалено звернення до Президента, Верховної Ради, Кабінету Міністрів, політичних партій та громадських організацій. У ньому зазначено: внесення змін до Основного закону спричинило гостру боротьбу за владні повноваження, дедалі частіше «з боку політиків лунають радикальні гасла — від тотального перегляду Конституції та затвердження нового її варіанту на референдумі, ліквідації інституту глави держави, який функціонує в усіх демократичних країнах світу, до розпуску парламенту та проведення позачергових виборів. Тим самим увага суспільства відволікається на другорядну проблему боротьби за владу, а проблеми, які потребують першочергового вирішення та до яких небайдужий кожен громадянин України, залишаються невирішеними упродовж шістнадцяти років української незалежності».

      У прийнятому документі запропоновано низку рекомендацій експертів щодо напрямів подальшого вдосконалення механізмів функціонування органів центральної влади і місцевого самоврядування.

СЦЕНАРІЙ

Президент не виключає референдуму щодо Конституції

      Віктор Ющенко не виключає можливості проведення всенародного референдуму для внесення змін до Конституції або ж прийняття нового Основного закону. «Непродумані зміни до Конституції, ухвалені без належного обговорення, стали причиною нестабільності у політичній сфері, — сказав глава держави під час зустрічі з Героями України. — Як Президент я ініціюватиму будь-які заходи, які б ставили за мету організацію діалогу національної еліти».

      На переконання Ющенка, оптимальний вихід — формування єдиної конституційної комісії із залученням політичних сил, органів влади, громадських ініціатив, яка виробить узгоджені пропозиції змін до Основного закону.