Обручка для «адвоката»,

20.02.2007

      Досить зрілий вік, кімната для офісу в Будинку культури, яскрава вивіска про надання юридичних послуг і навіть метка помічниця-секретарка — ці атрибути респектабельності, без сумніву, додавали впевненості адвокату Рустаму, котрий «кинув якір» у невеликому райценті Гребінка, що на Полтавщині. Тримав він марку й у ціні на свої послуги. Маючи в кишені менше тисячі гривень, годі було сподіватися на увагу містечкового світила юриспруденції.

      З огляду ж на те, що такі суми для багатьох мешканців райцентру і довколишніх сіл були просто непідйомними, міг узяти гонорар і коштовностями, дорогими речами. Щоправда, коли одна з потенційних клієнток принесла адвокату власну обручку, то до визначення адекватності гонорару одразу долучилась і його секретарка. Та ж тільки пхикнула: мовляв, хіба можна приходити до «спеца», котрий вигравав найгучніші судові справи, з таким скромним презентом — принесіть хоча б жменю таких обручок...

      Невдовзі стало зрозуміло, що справді «гучно» цей фахівець, до якого на провінційному адвокатському «безриб'ї» подекуди шикувалися черги, умів лише, образно кажучи, надувати щоки. А після офіційного звернення місцевих служителів Феміди до Спілки адвокатів України з'ясувалося, що адвоката з таким прізвищем в нашій державі взагалі немає...

      Тоді за справу взялися правоохоронці. Міліцейська картотека відбитків пальців тих, хто скоював злочини, засвідчила: гребінківський «адвокат» справді знайомився з юриспруденцією. Але за вельми специфічних обставин, так би мовити, з іншого боку грат. Адже його вже двічі, у 1993 і 1998 роках, засуджували (причому під іншим прізвищем!) саме за шахрайство і підробку документів. Днями спритника затримали, проти нього знову порушено кримінальну справу.

  • «Термінатор» згадав усе

    Через тиждень після свого призначення на посаду Генерального прокурора Юрій Луценко відвідав камеру №158 у Лук’янівському СІЗО (площею у дев’ять метрів квадратних), в якій він «відсидів» майже півтора року в часи режиму Януковича. >>

  • Кримінальний талант

    Чотири роки тому 18-річний Артур Самарін виїхав з України до Америки за програмою «Робота та подорож». У рідний Херсон хлопець повертатися не планував, тому склав свій хитромудрий план втілення в життя своєї «американської мрії». >>

  • Шанс для невинних

    Законопроект «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо забезпечення засудженим за особливо тяжкі злочини права на правосудний вирок» уже давно готовий до другого читання у сесійній залі Верховної Ради України. Але вже кілька місяців у народних обранців руки не доходять до того, щоб поставити його на вирішальне голосування. Незважаючи на те, що Європейський суд з прав людини послідовно виносить рішення не на користь держави Україна, за які, до того ж, розплачуються не судді, а ми, платники податків. >>

  • «Хорте», тримайся!

    Суддя Ірина Курбатова більше двох годин читала текст вироку активісту Юрію Павленку (на прізвисько «Хорт»). У результаті, за «організацію та участь у масових заворушеннях під Вінницькою ОДА 6 грудня 2014 року» майданівець Павленко отримав чотири роки й шість місяців позбавлення волі. Він також має компенсувати судові витрати — 10 тис. грн. >>