Оборонявся навіть Дюк...

Наліпки й кіт Бегемот

      Власне, до провокацій «самооборонці» були вже готові. Особисто Юрій Луценко ще днів десять тому зазначав, що «антикризовики» готуються до протидії очолюваному ним руху, і при цьому не збираються робити з нього «мученика». Тож коли червоний автобус «Народної самооборони» минулої суботи рушив із Софійської площі Києва на Одесу — в перший яскраво-«синій» регіон на шляху Луценка, всім було зрозуміло: спокійною ця поїздка не буде. Вже за шість годин прогнози підтвердилися: «перлина біля моря» зустріла «м'якими» провокаціями — протягом ночі невідомі обклеїли наліпками з символiкою «НС» відомі пам'ятники, вітрини дорогих магазинів та автівки.

      «Хочу вибачитися перед одеситами за неетичні дії наших опонентів. Наголошую, що ці наліпки — незграбна підробка: в нас немає коштів на таку недешеву агітацію», — згодом скаже Юрій Луценко в об'єктиви місцевих телекамер. Зустріч із пресою відбувалася в Одеському літературному музеї. Тут якраз останній день експонувалися графічні роботи Віктора Єфименка, котрий присвятив 13 років свого життя ілюстраціям до роману Булгакова «Майстер i Маргарита». З усіх стін на присутніх дивилися озброєний наганом кіт Бегемот, оголена Маргарита на мітлі та Воланд на кушетці, немов натякаючи, що цього разу без «темних сил» не обійдеться.

Одеська специфіка

      Цікаво, що за кілька годин до цього пан Луценко зустрівся з митрополитом Одеським та Ізмаїльським (УПУ МП) Агафангелом, але чи отримав благословення — залишилося невідомо. Натомість він зробив цікаву пропозицію до опонентів приєднуватись до акції «Народної самооборони». Бо екс-глава МВС хотів би бачити на своїх мітингах i прапори Партії регіонів. Прихильникам ПР Луценко запропонував запитати у своїх обранців, що реально зроблено для «покращення нашого життя вже сьогодні». «Навряд чи людей у першу чергу цікавить, що думає Прем'єр-міністр Віктор Янукович про НАТО, про мови, як він ставиться до Путіна, Блера або Буша. Їх насамперед цікавить вирішення проблем, пов'язаних із тарифами, платою за земельний пай, зарплатами і пенсіями», — переконаний лідер «Народної самооборони».

      Серед актуальних одеських проблем пан Луценко відзначив сумнівну, з правової точки зору, передачу в приватні руки «Малинівського ринку», загарбання земель в паркових зонах міста, що й досі триває, тощо.

      Як приклад звітування перед людьми, Луценко пригадав поїздки Юлії Тимошенко у Вінницю та Черкаси. Мовляв, після активізації «Народної самооборони», можливо, і Янукович поїде звітувати в регіони, тоді й весняний «Марш справедливості» на Київ не варто буде проводити. А доки влада не виконує передвиборчих обіцянок, люди мають самоорганізовуватися задля контролю цієї влади.

      До речі, ще два тижні тому в Одесі виникла ініціативна група з метою утворення структур «НС» на теренах південного краю. До її складу ввійшли журналісти Олександр Городилов, Андрій Багна, Богдан Осінський, адвокат Андрій Перов, політолог Сергій Іщенко, лідер облорганізації УНА Олександр Рудий та інші громадські діячі, політологи, правозахисники, активісти партій демократичного спрямування. А місцевим координатором групи став голова одеського комітету народного контролю «Прозора влада» Андрій Іщенко.

      Новий штрих — до програми свого одеського візиту Луценко включив ще й зустріч із місцевими підприємцями. Щоб ефективно «самооборонятися» від незаконних перевірок фіскальних та контролюючих органів, він запропонував бізнесменам створювати мобільні групи з колишніх «ментів»-професіоналів (які за нинішнього керівництва МВС залишилися без роботи) та журналістів. На його думку, камера плюс досвід роботи у силових структурах бездоганно діятимуть на безмір інспекторів, бо «чиновник, як тарган, боїться світла».

«Мазепа, Бандера, Луценко!»

      Ще до провокацій на Приморському бульварі  Юрій Віталійович зізнався «УМ», що відчуває певну різницю у сприйнятті ідей очолюваного ним руху в різних регіонах України. «Але оскільки я вмію жартувати, то i в Одесі почуваюся нормально. А різниця для мене тут полягає лише в тому, що в західних областях цікавляться політикою, обурюються «проТАКаними» можливостями тощо, а тут, на півдні, людей більше цікавить соціально-економічна складова, — зазначив Луценко. — Тому я не обмежуюсь мітингом на місцевому майдані, а зустрічаюся із представниками бізнес-кіл. А взагалі, принципово робитиму все, щоб побувати в усіх регіонах країни, не цураючись політичних кольорів. Бо i в Одесі, i в Харкові, i в Дніпропетровську, i в Запоріжжі хочу спитати одне: чи влаштовує виборців, що їхня підтримка однієї партії призвела до кадрового резерву однієї області в державі».

      А тим часом до зустрічі на Приморському бульварі з ініціаторами «Народної самооборони» Юрієм Луценком, Миколою Катеринчуком і Тарасом Стецьківим готувалися не лише місцеві прибічники руху, а й реаніматори «Новоросійського краю», представники КПУ, базарні «тіньовики» тощо. Спочатку поряд із пам'ятником Дюку де Рішельє зібралося близько півтори тисячі одеситів, передусім активістів проукраїнських громадських організацій і партій, студентська й учнівська молодь, що слухали наживо пісні Марійки Бурмаки та інших естрадних виконавців. Але вже за годину до імпровізованої сцени стали швидко підтягуватися й групи провокаторів: одні вигукували нецензурні російські лайки на адресу «самооборонців», інші роздавали одеситам листівки «Луценко готовит «помаранчевый» реванш!» У багатьох із них можна було побачити символіку місцевого футбольного клубу «Чорноморець». Одесити під прапорами «Народної самооборони», «Пори» й НСНУ цьому аж ніяк не дивувалися, адже почесним президентом «Чорноморця» є нардеп-«регіонал» Леонід Клімов.

      Коли свій виступ почав лідер «Народної самооборони» Юрій Луценко, він не побачив бажаних зранку прапорів ПР, натомість його зустріли не вельми привітні гасла з «регіональних» транспарантів — «Мазепа, Бандера, Луценко!», «В Одессе таких политиков пол-Привоза!», «Луценко — вонъ из Одессы!», «И шо вы говорите? Зачем эти дешевые понты?». Втім i говорити йому намагалися не дати — синьо-білий фан-клуб щосили старався заглушити виступ оратора завиванням сирен та дудок.

      «Он мне не нравится, потому на моем транспоранте и написано «Вонъ!», — таке недолуге пояснення надав «УМ» дядечко з алкогольним перегаром. Намагання журналістів з'ясувати, чому саме Луценко «не подобається», нічого не дало.

      Співробітники місцевої міліції та Внутрішніх військ, яких також було чимало на Приморському бульварі, іноді втручалися в «розборки», а частіше незворушно спостерігали з боку, як організовані групи хуліганів влаштовують локальні бійки з городянами. Кілька разів хлопці з імперськими стягами та двоголовими орлами намагалися пробитися до візитівки Одеси — пам'ятнику Дюку, однак до кінця мітингу над ним майоріли лише малинові прапори «Народної самооборони».

      Учасникам зустрічі, що змушені були  власноруч стримувати просування до сцени найнятих груп провокаторів, стало зрозуміло: міліція по суті лише імітує охорону правопорядку від нецивілізованих найманців, і в цих умовах організація самооборони — не просто гасло, а нагальна необхідність. Та хоч як біснувалися молодчики та їхні господарі, презентація «Народної самооборони» в Одесі засвідчила, що новий громадянський рух має значний потенціал, аби стати впливовою політичною силою.