Який тиск вiтається у конституційному «королівстві»

      Оновлений ще в серпні 2006 року склад Конституційного Суду досі не «народив» жодного рішення за резонансними конституційними зверненнями, тоді як кількість останніх лише збільшується. За словами голови КСУ Івана Домбровського, нині на розгляді у 18 суддів перебуває вже 60 звернень та подань, з яких 14 подано вже в цьому році.

      Цікаво, що за історію української конституційної Феміди вітчизняний уряд звертається до неї вперше (в КС є вже п'ять подань із Кабміну), адже й досі, за словами Домбровського, Кабмін не є рівноправним до Президента чи Верховної Ради суб'єктом звернень. Можливість уряду звертатися до КС ще потрібно законодавчо закріпити.

      Тож на Грушевського змушені робити це переважно через парламентаріїв. З одного боку, таке зауваження голови КС можна сприймати як упередження проти раніше проанонсованого бажання Кабміну перевірити конституційність окремих указів Президента. З іншого — «гра в мовчанку», яка триває на Жилянській вже більше півроку, починає дратувати не лише політикум, а й суспільство.

      Іван Домбровський хоча й каже, що повноцінно КС почав працювати лише з 1 жовтня (після обрання керівництва, формування трьох колегій тощо), але відповідальності з себе не знімає. «Судді й самі, коли збираються, кажуть один одному: щось у нашому королівстві не так, бо люди чекають від нас відповідей i рішень», — зізнається Іван Петрович, але при цьому не знає й сам, коли ці відповіді будуть, вдаючись до тривалого пояснення процедури розгляду того чи іншого конституційного подання.

      І тоді, коли з усіх боків від політиків лунають репліки про битву за КС, де Банкова та Грушевського рахують «своїх» і «чужих» суддів, пан Домбровський цілком погоджується з тим, що тиск на Конституційний Суд справді чиниться й чинився завжди. Інше питання — в якій формі. Шантаж, прохання чи підкуп голова КС відкидає, бо до нього хабарі в мільйони доларів ніхто не заносив, як розповідають про суддів окремі політики, й жоден з 17 суддів із подібних приводів до нього не звертався.

      «Хай Петро Миколайович поділить ці мільйони на десятьох суддів, бо цього достатньо для прийняття рішення, або в Генпрокуратуру звернеться, якщо йому щось відомо», — обурювався голова КС, погрожуючи власною відставкою, якщо в очолюваній ним установі дійсно дійде до цього, й додав, що своєрідним тиском на суд можна назвати й аргументацію, яку викладають у своїх поданнях чи зверненнях особи, які звертаються до КС із проханням розтлумачити норми законів. Такий правовий тиск на Жилянській лише вітається.

      Іншим тиском є публікації у ЗМІ. Судді КС вітають критику, бо вона дає можливість до вдосконалення, але не сприймають неправди. Тож обурення пана Домбровського викликала вчорашня публікація газети «Коммерсант-Украина», де йшлося про те, що на закритому засіданні КС відбулося перше голосування щодо проблемного питання заборони для КС переглядати положення політичної реформи, згідно з внесеними ВР змінами до Закону «Про Конституційний Суд». Зокрема, законом скасовано право КС проводити ревізію внесених у грудні 2004 року змін до Конституції. Згодом 47 депутатів зареєстрували конституційне подання про неконституційність цього закону.

      За даними «Коммерсанта», проект рішення про скасування цього закону підтримали тільки шестеро суддів при необхідному мінімумі в десять голосів. I хоча остаточне рішення буде прийнято 22 лютого, під час другого етапу голосування, видання вважає, що результати вже цього голосування в КС не залишають прихильникам Президента надії.

      «Я можу сказати, що ніякого голосування не проходило. Це зовсім неправда», — зазначив Іван Домбровський. Йому не зрозуміло, яку мету переслідував автор цієї статті. Бо, на його думку, можна збирати інформацію, посилатися на джерела, а можна писати зі стелі, як дехто нині робить. Проведення закритого засідання в КС підтверджують, але — не прийняття якихось рішень. Та й взагалі, на думку Домбровського, заборона для КС реагувати на нинішні зміни до Конституції фактично означає, що Феміда не зможе реагувати й на подальші зміни до Основного закону, хоч би якими вони були. Тож на Жилянській не проти взяти участь у розробці нового закону про КС з урахуванням змін до Конституції.

ІНІЦІАТИВА

Конституцію напишуть Установчі збори?

      Низка громадських організацій звертається до Президента з проханням скликати Установчі збори для підготовки проекту нової Конституції України. Відповідне звернення було презентоване вчора на прес-конференції в агенції УНІАН. Під документом стоять підписи Київського юридичного товариства — Олега Березюка, від Громадського комітету захисту прав селян України — Миколи Бойка, від Всеукраїнської громадської організації «Товариство українських офіцерів» — Миколи Селюка.

      У зверненні наголошується: сьогодні є очевидним той факт, що конституційна реформа 2004 року була непродуманою і неефективною. Внесені до Конституції зміни ускладнюють роботу вищих органів державної влади, провокують системні політичні кризи, що ставить під загрозу саме існування української державності. За таких обставин, йдеться у зверненні, необхідність скликання Установчих зборів для підготовки «виваженого і збалансованого» проекту Конституції є очевидною.

      За словами пана Березюка, Установчі збори мають бути тимчасовим органом, і їх належатиме розпустити відразу після напрацювання нового тексту Конституції, який буде затверджено на всеукраїнському референдумі.