Ювілеї — улюблений жанр нашого життя. Просто кажучи, це святе. Кажемо «ювілей» — розуміємо: ето наше всьо. І не говоріть даже мені чогось іншого, бо таки да. Грошей в нас може не вистачати на ліки, пральний порошок і навіть, пардон, на засоби стримування народжуваності (інакше з якого б дива остання зненацька почала рости), але тільки не на відзначення якогось чергового «річчя».

У неділю «франківці», яких заслужено називають першовідкривачами жанру «мюзикл» в українському театрі — «Енеїда», «Біла ворона» тощо, — переконають нас у тому, що про почесний обов'язок балувати свого глядача музичними виставами вони не забувають і сьогодні. Шостою прем'єрою театру в цьому році стане мюзикл «Ех, мушкетери, мушкетери...» Музику до нього написав наш найвідоміший композитор з «театральним ухилом» Юрій Шевченко, репетиційним процесом диригували режисери Дмитро Чирип'юк та Петро Ільченко, у виставі зайняті понад 80 акторів — чи не вся трупа театру. Автором лібрето є видатний поет сучасності, росiйський класик Євген Євтушенко.

Національним філармонічним оркестром та його керівником, заслуженим діячем мистецтв України Миколою Дядюрою, розпочато цикл концертів «Симфонія ХХ сторіччя». Millennium, а з ним усякі ностальгійні погляди «навздогін століттю» минулися, а пора тверезого осмислення ще не прийшла. Цілком логічно, що у новому філармонічному абонементі маємо не енциклопедію — бо що можна встигнути сказати за шість, хоча б і «повнометражних», концертів, — а досить побіжний погляд на великий музичний жанр, що колись був «суголоссям», «демократичною месою», нині ж переважно перебуває у вимірі post factum.