Італійці 14 лютого вважають «солодким днем» та дарують своїм коханим солодощі.
Французи присвячують невеликі віршики «власного виробництва», а під час романтичної вечері дарують обручки як пропозицію «руки і серця».
Фіни дарують подарунки у формі серця коханим, а також вітають... своїх мам.
В Японії юнаки і дівчата підіймаються на імпровізовані сцени та кричать про своє кохання. Той, чиє послання було найгучнішим, отримує приз.
Англійці посилають сердечка, як знак прихильності навіть своїм домашнім тваринкам.
В Америці після 14 лютого додається роботи приватним детективам, яких ревниві чоловіки або заінтриговані жінки просять дізнатися, хто був автором таємничих непідписаних валентинок.
У мусульманських країнах до Дня святого Валентина ставляться найсерйозніше — відзначати його суворо заборонено. А мусульмани Занзібару хочуть заборонити парочкам цілуватися на вулиці, так як прилюдні ласки є образою їхніх традицій.
Православна церква не визнає святого з таким ім'ям, а саме свято 14 лютого вважає язичницьким, адже приблизно о цій порі в Давньому Римі святкували початок нового року та Панургії — ритуальні ігри на честь бога Пана.