Тиждень у маслі

      У ці сім днів уже не їдять м'яса. Тільки сир, масло, сметану, і все це з варениками. Найбільше вареникове свято — у неділю перед самим початком Великого посту. Це найголовніший день Масниці, яка, за традицією, триває цілий тиждень. Брати-росіяни їдять у цей час млинці. Рум'яну смаженину з борошна вони присмачують маслом, а також грибами та ікрою. Круглий млинець символізує сонце, саме йому північні сусіди присвячують свято прощання з зимою. Вареник же, згідно з дослідженнями етнологів, символізує місяць. Це небесне світило шанують хлібороби і матрiархальнi суспільства. Адже місяць (за стародавніми уявленнями і дослідженнями сучасних природознавців) пов'язаний з циклами родючості землі і жінки. Тут можна ще згадати про «небесну корову», яка, за міфами хліборобів, поїть землю молоком-дощем, і про рогатого бика, подібного до місяця. Міфи — то міфи, а реальність така: українці їдять вареники з сиром у сметані, а наші друзі — млинці.

       Ідеєю свята, що буде в неділю, є радість від розставання з морозами і від зустрічі з майбутньою весною. Люди намагаються «нагулятися», бо наступного дня починається велике випробування перед найбільшим весняним святом — семитижневий, 40-денний піст. Під час нього слід утримуватися не лише від м'яса і масла, від сварок і пересудів, а й від весіль та гучних гульок. Тому масляний тиждень в українців супроводжується обрядом «колодки». Старші жінки колись збиралися для цього в корчмі й сім днів відзначали якісь події в житті іграшкової «колодки». У понеділок вона родилася, у вівторок хрестилася, врешті помирала, її ховали, а в неділю чіпляли неодруженим хлопцям і дівчатам. Жінки ходили від хати до хати, виловлювали молодь, яка не спромоглася справити в різдвяний час весілля, і таким чином «замикали» її на час посту. «Колодкою» могли стати як поліно, так і стрічка. Молодь і батьки мали відкупитися, налити турботливим гостям по чарці. До сьогодні ж зберігся звичай, коли в масляну неділю ходять у гості до родичів «на вареники».