Спецоперація «Дуля»

13.02.2007
Спецоперація «Дуля»

Юрiй Луценко оприлюднив змiст контрзаходiв, якi «регiонали» впроваджують для його дискредитацiї. (Фото PHL.)

Хмельницький: «Термінатор» уже вплинув на демократичні сили

      Послухати новоявлених революціонерів із «Народної самооборони» — Юрія Луценка й Тараса Стецьківа — минулої п'ятниці на площу Незалежності у Хмельницькому прийшли більше 10 тисяч небайдужих громадян. Відвідинами міста над Південним Бугом очільник «НаСа» завершив, так би мовити, освоєння Подільського краю. Раніше він побував із презентаційною поїздкою «Самооборони» у Вінниці й Тернополі.

      Звертаючись прохолодного вечора до людей, «польовий командир» Майдану наголосив, що комедії під куполом Верховної Ради приносять трагедії кожній українській родині. Є два виходи з цієї ситуації: або ще чотири роки мовчки ображатися на дії найнятої нами влади, або, користуючись своїм громадянським правом, виходити на вулицю і вимагати від політиків дотримання передвиборчих обіцянок.

      Луценко із задоволенням констатував, що прояв активності громадян, спричинений «Народною самообороною», схоже, вплинув на вітчизняний політикум. Демократичні сили, в тому числі під тиском людей, нарешті заявили про свої спільні дії в парламенті та місцевих радах.

      «А ось чи почує нас влада і чи зможе зрозуміти, що проблема не в Луценкові, а в тому, що «антикризова» коаліція сьогодні не задовольняє виборців?» — риторично запитував хмельничан екс-глава МВС. І сам же давав відповідь: якщо почує, то, можливо, змінюватиме свою політику. Якщо ж ні, то ми змусимо можновладців до нас таки прислухатися. Очевидним є одне: люди не будуть і надалі терпіти економічну війну, оголошену урядом своєму народові.

      Саме вимогами відповідальності політиків за взяті на себе зобов'язання «Народна самооборона» хоче об'єднати жителів Заходу та Сходу України й продемонструвати це в ході весняного «Маршу справедливості» на Київ.

      До речі, Луценка потішило звернення Харківської облради, в якому слобожанські депутати просять Генпрокурора порушити проти Юрія Луценка кримінальну справу за спроби дестабілізації конституційного ладу в країні.

      У Хмельницькому «Термінатор» заявив, що виступає за розпуск парламенту, хоча й визнає, що сьогодні для цього немає достатніх підстав. Можливо, вони з'являться після розгляду в Конституційному Суді відповідних подань щодо політреформи і закону про Кабмін.

Полтава: прокурори хочуть посадити, Мороз — загальмувати

      А в суботу, вже на прес-конференції у Полтаві, Юрій Луценко зарахував до своїх «союзників»... Партію регіонів. Бо ж, мовляв, від кого ще одержиш такі «перли» контрпропаганди, як не від «партії влади»? Виявляється, «донецькі» розробили для своїх активістів на місцях спеціальну «методичку», аби нейтралізувати «Народну самооборону». Кожен пункт із цього документа, який зачитував уголос Луценко, полтавські журналісти зустрічали вибухом сміху. Надто вже знайомі стиль і почерк творців таких «шедеврів».

      Зазначимо, що від активних поїздок популярного політика Україною шаленіють не тільки «регіонали». На боротьбу з ним сьогодні мобілізовані й «гвадійці» Олександра Мороза. Чи випадково соратники спікера ВР напередодні приїзду Луценка до Полтави делегували на телевізійне політшоу Савка Шустера «Свобода слова» колишнього «губернатора» Полтавщини Степана Бульбу, який ще кілька місяців тому співав «міліцейському» міністрові Луценку дифірамби, а тепер бачить у ньому лише «нарциса»?

      Відповідаючи на запитання журналістів стосовно чуток про неофіційне звернення Голови Верховної Ради до Президента з проханням заборонити своєму раднику подорожувати Україною в ролі лідера «Народної самооборони» її провідник зазначив, що допускає появу такого бажання в Сан Санича. Оскільки політику, котрий раніше позиціонував себе як «моральний авторитет нації», справді неприємно чути від одного з найближчих учорашніх соратників відверті слова про те, що наприкінці політичної кар'єри лідера СПУ саме прізвище «Мороз» стало символом зради.

      У Луценка немає сумнівів у тому, що сьогодні вистачає бажаючих поставити на шляху «Народної самооборони» зовсім не умовні шлагбауми. «За моїми даними, Генеральна прокуратура одержала завдання обмежити моє пересування по Україні, — зазначив Юрій Луценко. — Наприклад, узяти з мене підписку про невиїзд із якогось надуманого приводу. Ось уже місяць шукають «прив'язку» до такого рішення. Але я буду спілкуватися з людьми, незважаючи на будь-які замовні дії будь-яких органів влади».

      Ще один «засвічений» екс-міністром внутрішніх справ у Полтаві документ дає уявлення про те, як тепер діють виконавча влада та її політичні «дахи» у царині, якою донедавна опікувався пан Луценко. Йдеться про партійний циркуляр за підписом першого секретаря СПУ в Криму секретарям райкомів Соцпартії міста Сімферополя — «О предоставлении документов по кадровому резерву». В цьому документі від місцевих чільників Соцпартії вимагається «подготовить кандидатуры членов СПУ и предоставить на них документы для постановки в кадровый резерв на руководящие должности в органы местной испольнительной власти, налоговой администрации, органов внутренних дел из членов СПУ и граждан, поддерживающих политику СПУ».

      «Не можна, щоб політбюро партії керувало міліцією, — наголошує Юрій Луценко. — Хоча я впевнений: у Криму ніхто не дасть Соцпартії призначати своїх начальників райвідділів МВС чи навіть їхніх заступників — надто потужно зайшов туди донецький клан. Зрештою, такий партійно-клановий добір керівних міліцейських кадрів суперечить не тільки здоровому глузду, а й закону. Свого часу як міністр внутрішніх справ я зумів відмовитися від нав'язуваної паном Бульбою кандидатури на посаду начальника міліції Полтавщини, від інших подібних пропозицій високопосадовців. Жодне з моїх призначень не було партійно вмотивованим. На жаль, сьогодні нашу міліцію знову намагаються зробити засобом обслуговування політичних і бізнес-інтересів правлячої верхівки».

      Під час спілкування з полтавцями у прямому ефірі однієї з місцевих телекомпаній провідник «Народної самооборони» відповів і на запитання про джерела фінансування очолюваного ним руху. За словами Юрія Луценка, за найсерйозніші наразі витрати, пов'язані з облаштуванням сцени для виступів і організацією концертів вітчизняних рок-зірок, «взявся мій давній друг, народний депутат України Давид Жванія... Витрати на агітаційну літературу я можу собі дозволити як людина небідна, котра мала і має серйозну зарплату, а також дуже багато друзів, готових підтримати мене в реалізації моїх ідей. Третій напрям витрат, пов'язаний з утриманням офісів у Києві й по всій Україні, ми поки що не знайшли, як закрити. Шукаємо спонсорів, проте на олігархів не розраховуємо».

Микола ЧЕРНЕГА, Василь НЕЇЖМАК.

 

КОНТР-ПІАР

Як «донецькі»

збираються боротися

проти Луценка

      «Методичка» від Партії регіонів, серед іншого, передбачає «привлечение на борьбу с «Народной самообороной» политических сил второго эшелона: например, Витренко, Корчинского», а також «молодых профсоюзных деятелей-популистов: бойких людей из народа». Заради «абсурдизаций движения» ідеологи ПР рекомендують «провести спецоперацию, связанную с выпуском обновленных плакатов и листовок «Народной самообороны». Таке «оновлення» полягає у малюванні на них дулі замість стиснутого кулака.

      А безпосередньо перед приїздом Юрія Луценка «регіональним» партайгеносе належить розповсюджувати листівки з кошторисом витрат на недешеві заходи «самооборонців». При цьому «не преследовать представителей «Народной самообороны», чтобы не сформировать ореол мучеников».

 

ТЕНДЕНЦІЯ?

Соціалісти виходять

на мітинги Луценка

      Юрій Луценко вважає, що в його колишній партії вже почався процес оновлення. «Чи можуть оновитися активісти Соцпартії? Мені здається, що такі процеси там відбуваються», — сказав Луценко на прес-конференції у Полтаві.

      За його словами, це підтверджується тим фактом, що представники СПУ починають виходити на мітинги «Народної самооборони». «Мені здається, що вони розуміють необхідність створення організації, яка представлятиме саме їхні інтереси, а не партійної верхівки», — сказав Луценко, підкресливши, що він «і досі підтримує лівоцентристську ідею».

  • Львовом — з колядою

    Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>

  • Ірина Геращенко: ЄС налаштований на асоціацію завдяки «війні» з Росією

    Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>

  • Віра Ульянченко: Обласна влада ні на кого не тисне і ні перед ким не плазує

    Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
    Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
    І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>

  • В'ячеслав КИРИЛЕНКО: Ми змогли повернути довiру людей

    «В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
    Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>

  • Андрій Шкіль: Регіони — «діти» слухняні. Але нерозумні

    Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>

  • Замiсть авантюр та полiтичної хитростi демонструйте власне бачення розквiту країни

    Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>