«Павутиння» поза законом

10.02.2007
«Павутиння» поза законом

Фото Василя ТАВРА.

      Проведена на цьому тижні у Києві конференція з питань міжнародної співпраці у рамках положень Конвенції Ради Європи щодо кіберзлочинності показала справжні масштаби різновиду нового сучасного криміналу — кіберзлочинності. Злочини, скоєні хакерами, не можна побачити неозброєним оком на вулиці або на прикладі зламаних дверей до квартири. Вони «ламають» інше — захисти на сайтах, підбирають коди доступів до баз даних тощо i, звісно ж, крадуть та грабують, що теж можна побачити лише в мережі інтернету.

      Але конференція, ініціаторами якої виступили Міністерство юстиції, Генеральна прокуратура, Європейська комісія та Рада Європи й у роботі якої взяли участь понад 60 експертів у галузі високих технологій з 20 країн світу, засвідчила: кіберзлочинність в Україні розвивається майже нестримними темпами, адже кількість злочинів у сфері використання комп'ютерних технологій останнім часом різко зросла.

      Так, лише з початку року Служба безпеки України порушила 15 кримінальних справ за злочини у сфері комп'ютерних технологій! I це при тому, що, за словами начальника управління СБУ Віталія Хлевицького, за весь 2004 рік було викрито 18 кіберзлочинів, у 2005 році — 36, а в минулому, 2006-му, — вже 92. На Володимирській, 33 кажуть, що найбільшу кількість таких злочинів скоюють саме громадяни України. Оперативникам СБУ часто доводиться затримувати не стільки хакерів, як продавців інформації з обмеженим доступом — базами телефонної мережі 09, Державтоінспекції МВС, податкової адміністрації, митниці.

      «Цікаво, що СБУ навіть затримала розповсюджувачів комп'ютерних баз даних зі списками виборців України, — каже пан Хлевицький i додає, що вітчизняна кіберзлочинність не стоїть на місці й упродовж останнього часу все більше набуває ознак транснаціональної злочинності. — Це спонукає правоохоронців до співпраці з відповідними міжнародними структурами, в тому числі й у рамках конвенції Ради Європи про кіберзлочинність».

       Кіберзлочинці непокоять i МВС. На Богомольця, 10 кажуть, що в них теж є досягнення у боротьбі з кримінальним «павутинням». За словами заступника начальника Департаменту державної служби боротьби з економічною злочинністю МВС Сергія Лебідя, українські правоохоронці щороку викривають близько 500 злочинів у сфері використання комп'ютерних технологій. А взагалі «антихакери» з МВС за час існування «економічного» Департаменту з 2002 року викрили понад дві з половиною тисячі таких злочинів, завершили розслідування тисячі шістсот кримінальних справ, які передані до судів.

      Начальник відділу боротьби з правопорушеннями у сфері високих технологій МВС Віталій Бутусов уточнює, що в минулому році найпоширенiшими кіберзлочинами були шахрайство з використанням комп'ютерної техніки, несанкціонований збут та розповсюдження інформації з обмеженим доступом, несанкціоноване втручання в роботу комп'ютерних та телекомунікаційних систем, підроблення банківських платіжних карток, а також шахрайство з боку операторів зв'язку та абонентів телекомунікаційних компаній.

  • «Термінатор» згадав усе

    Через тиждень після свого призначення на посаду Генерального прокурора Юрій Луценко відвідав камеру №158 у Лук’янівському СІЗО (площею у дев’ять метрів квадратних), в якій він «відсидів» майже півтора року в часи режиму Януковича. >>

  • Кримінальний талант

    Чотири роки тому 18-річний Артур Самарін виїхав з України до Америки за програмою «Робота та подорож». У рідний Херсон хлопець повертатися не планував, тому склав свій хитромудрий план втілення в життя своєї «американської мрії». >>

  • Шанс для невинних

    Законопроект «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо забезпечення засудженим за особливо тяжкі злочини права на правосудний вирок» уже давно готовий до другого читання у сесійній залі Верховної Ради України. Але вже кілька місяців у народних обранців руки не доходять до того, щоб поставити його на вирішальне голосування. Незважаючи на те, що Європейський суд з прав людини послідовно виносить рішення не на користь держави Україна, за які, до того ж, розплачуються не судді, а ми, платники податків. >>

  • «Хорте», тримайся!

    Суддя Ірина Курбатова більше двох годин читала текст вироку активісту Юрію Павленку (на прізвисько «Хорт»). У результаті, за «організацію та участь у масових заворушеннях під Вінницькою ОДА 6 грудня 2014 року» майданівець Павленко отримав чотири роки й шість місяців позбавлення волі. Він також має компенсувати судові витрати — 10 тис. грн. >>