Україна рветься в Європу. Про це самiй Європі нагадав Президент Віктор Ющенко під час інтерв'ю німецькому телеканалу N-TV. «Віктор Ющенко заявив, що сподівається, що через десять років Україна стане повноправним членом Європейського Союзу. «Я в це вірю, я в цьому переконаний», — цитує фрагмент розмови з журналістами N-TV агенція УНІАН. На спільній із канцлером Німеччини Ангелою Меркель прес-конференції в Берлiнi наш Президент, втiм, дати не називав, лише підтвердив курс: «Немає сумніву, Україна буде членом ЄС, але ми розуміємо, що ця мета не є миттєвою». Акцентувавши пріоритети — економічна асоціація та політична інтеграція в європейські структури, Віктор Ющенко нагадав про наші сподівання — що розширена угода між Україною та ЄС «зафіксує українські цілі та устремління в діалозі з Євросоюзом». Канцлер Меркель зi свого боку заявила: «Цей документ стане підтримкою прагнень України до реформ». І далі: «Ми почнемо з простих питань, таких як візи, а потім дійдемо до створення зони вільної торгівлі».
Вона також висловила переконання, що в новiй, поглибленiй, угодi мiж Україною та ЄС буде поданий сигнал щодо подальшого членства України в Євросоюзi.
Чим викликане таке «потеплiння» до нашої перспективи бути в ЄС з боку держави, що нинi головує в Євросоюзi? Можливо, європейці прочули, що Партія регіонів розробляє проект закону про засади зовнішньої політики України, в якому зовсiм не згадуватимуться НАТО та ЄС як остаточні стратегічні цілі держави. А може, європейцi запримiтили ще щось таке, що досi непомiтне деяким нашим полiтикам.
Крім зовнішньополітичних стратегічних орієнтирів, німців також цікавили внутрішньоукраїнські справи. І з цього приводу Президент Ющенко зробив кілька заяв. Спостерігачі виділили зокрема коментар глави держави щодо конституційної реформи. На зустрічі з представниками ділових кіл Німеччини Віктор Ющенко сказав, що не виключає можливості проведення референдуму з питань конституційної реформи. Президент повторив також своїм берлінським візаві сподівання на те, що невдовзі буде сформована національна конституційна комісія, яка напрацює поправки та доповнення до Конституції і внесе їх до Верховної Ради. Адже «формування системи влади має відбуватися максимально прозоро і публічно».
Цікавилися бізнесмени і політичними силами, на які спирається Президент Ющенко. Цю цікаість він задовольнив. На користь «Нашої України». «Немає жодної політичної сили, яка так само послідовно відстоює ключові ідеали держави, зокрема щодо євроінтеграції, розвитку громадянського суспільства, патріотичних позицій», — розтлумачив Віктор Андрійович. «Похорону «Нашої України» не буде!» — передає його слова УНІАН.
Окремим питанням, яке хотіли з'ясувати в українського Президента й офіційні особи Німеччини, й приватний бізнес, були наші стосунки з Росією. Зокрема, перспективи енергетичної безпеки. Віктор Ющенко запевнив, що «Україна усвідомлює свою важливу роль у формуванні енергетичної безпеки Європи і відповідально ставиться до неї, виконуючи зобов'язання, передбачені Європейською Енергетичною хартією». Він підтвердив недоторканність газової «труби». Передачі ГТС України Росії не буде, «я не допущу жодної спекуляції навколо газотранспортної системи України», пообіцяв Президент. І тут же додав: «Якщо все-таки питання передачі ГТС виникне, то всьому передуватиме політичне рішення, акцептоване народом». Можна здогадатися, що «в разі чого» питання ГТС, як і конституційної реформи, постане на рефрендумі перед нашим народом, якого правди сила ніким подолана ще не була.
А сьогодні, в останній день офіційного візиту Президента Ющенка до Німеччини, він візьме участь у 43-й Конференції з політики безпеки в Мюнхенi. Ці збори німецька преса називає «Давосом з питань безпеки». Серед юрби VIP-гостей можна буде відшукати і російського президента Володимира Путіна. Принаймні, заплановано його виступ, зміст якого, за вчорашнім повідомленням РІА «Новості», тримається в таємниці. Таємничим лишається також те, чи відбудеться таки зустріч у Мюнхені Віктора Ющенка з Володимиром Путіним. Така ініціатива, за словами посла РФ в Україні Віктора Черномирдіна, походила від української сторони. Але може, й не варто гомоніти саме в Мюнхені — в місті, де серйозні розмови мають таку неоднозначну ауру?