11 лютого в Харкові закривається арт-кафе, яке для першої столиці завжди було чимось більшим, вагомішим за арт-кафе, літклуб чи якийсь мистецький бункер із написом біля входу «У нас говорять українською». «Це була культова місцина, яка сприяла розвиткові сучасної української літератури й музики в десять разів потужніше, ніж офіційні установи»,— сумно зазначив «барикадний» завсідник Сашко Ушкалов.
Пригадую перше моє знайомство із «ОstаNNьою барикадою» — зима 2004 року (хоча офіційне її відкриття як арт-клубу відбулося 1 січня 2005 року). То було ідеальне місце із «барикадним» дизайном для презентацій якихось сучасних українських мистецьких проектів. Ми ще були першокурсниками, які не знали, де себе подіти у Харкові зі своєю українською, зі своїми недоладними текстами і бажанням творити...
...До столів були прикріплені двомовні словники — мріялося, аби такі й харківським владникам десь до стільця приклеїти...
...В «OstаNNій барикаді» ми зустрічалися, знайомилися, брали інтерв'ю, подивовано віднаходили одне одного... ...Тут могли оприявити свої тексти всі, хто мав до того якийсь талант, хто був молодим і любив слова «перфоменс» чи «імпреза»... ...За сусіднім столиком могли сидіти Сергій Жадан, Юрко Покальчук, Ірена Карпа, Світлана Поваляєва, Любко Дереш, Юрко Іздрик, Олександр Ірванець, Андрій Бондар, Тарас Прохасько... Тут наживо ми відкривали музику «Мертвого півня», «Мандрів», «Фактично самих», «Гайдамаків», «Lюків», Едуарда Драча, Віктора Морозова, Василя Жданкіна...
Пояснити причину — чому харківська «ОstaNNя барикада» з-поміж постійного для нашої культури бути-чи-не-бути обрала друге — не міг ні її арт-директор Василь Рябко (він же — музикант харківського гурту «П@п@ Карло»), ні її завсідники, які вже впевнено обговорювали, де ж тепера, браття, збиратися будемо. Справжню причину назвав Олесь Доній, голова ТОВ «OstаNNя барикада», її ініціатор і ПРОЕКТор: «Останнім часом у мене виникло кілька фестивальних проектів, які забирають досить багато зусиль. Окрім «Дня незалежності з Махном», який стане щорічним фестивалем, ми організували фестиваль в Івано-Франківську і ось тепер — «Харківську барикаду». Насправді я у Харкові вже не з'являвся півроку, а «Барикада» потребує часу й уваги. Мене зараз не влаштовує те, як розвивається клуб, а контролювати я не можу через брак часу».
Завтра ми ще послухаємо Сергія Жадана, який влаштує свою останню барикадну літвечірку. Відкриття нового фестивалю «Харківська барикада» й одночасне закриття «ОstаNNьої барикади» стануться в неділю. От тільки що буде потому, панове харків'яни? Жадан обіцяє видати книжку під кодовою назвою «ОstаNNя барикада». Що ж — принаймні все ЦЕ стане Текстом.
Тетяна ТЕРЕН.