Забетонувати й поховати

      Відразу за трьома статтями Кримінального кодексу притягнуті посадовці державного підприємства «Шахта ім. Кiрова». Як на наш час, украдені з бюджету суми, що їм інкримінуються, не надто великі — усього 297 тисяч гривень. Але наслідки від їхньої фінансової «операції» могли б бути непорівнянні з тим, що вони «наварили» на ній.

      Ще чотири роки тому відомча комісія звернула увагу керівництва вугільного підприємства на те, що три стволи шахти — в аварійному стані. Одразу кошти видiлило Міністерство палива та енергетики на проведення ремонтних робіт, адже стволи на шахті використовуються для транспортування з поверхні під землю і гірників, і обладнання, і матеріалів. Тож краще попередити обсипання на кліті бетонних уламків. Судячи з хронології, наведеної прес-службою Управління СБУ в Луганській області, восени відомство виділило кошти, а вже в грудні тендер виграли два приватні підприємці — один iз Луганська, інший — з міста шахтарської звитяги Стаханов. І вони не підвели; працюючи стахановськими темпами, вже за декілька днів доповіли: роботи виконано; для укріплення стволів використано 390 кубічних метрів бетону, найкращих марок.

      Оскільки звіт виклали на відповідних бланках, підкріпили солідними підписами відповідальних осіб (зокрема директора та головного механіка шахти), Держказначейство, не вагаючись, перевело кошти на рахунки ударників праці. Як з'ясувалося, поспішати було не варто. Річ у тім, що шахта готувалася до закриття найближчим часом, й учасники «операції» сподівалися, що їхню роботу — точніше, сліди її відсутності — поховає земля-матінка. Аж тут раптом Мінпаливенерго вирішило дати шахті змогу добрати залишки запасів вугілля. З іншого боку, до неї вже підбиралися співробітники УСБУ, які помітили в тексті договору ознаки фіктивності й підключили до своїх досліджень фахівців КРУ і обласної служби Української державної інвестиційної експертизи. Усі разом і переконалися, що жодних робіт протягом грудня 2004 року в шахті не проводилося взагалі. Коли ж посадовцям шахти запропонували разом із співробітниками УСБУ та іншими ревізорами спуститися під землю, ті просто не змогли вказати, на якому горизонті мали виконуватися роботи вартістю майже 300 тисяч бюджетних гривень.

      До речі, ці гривні давно встигли розчинитися в нетрях банківської системи. У грудні 2005-го слідство щодо посадовців шахти було завершено, а нещодавно справу розглянув Кіровський міський суд Луганської області. Обидва визнані винними у зловживанні владою, що спричинило тяжкі наслідки. Призначаючи покарання, суд врахував стан здоров'я і матеріальне становище підсудних, засудивши екс-директора до трьох років позбавлення волі з річним випробувальним терміном, а колишнього головного механіка — до двох років позбавлення волі з тим же випробувальним терміном.