Дізнавшись про існування пристроїв, які імітують картки для таксофонного зв'язку в мережі «Укртелекому» (без будь-якої оплати та обмежень часу), вінничанин Сергій Сидоренко загорівся бажанням не тільки розжитися на піратське ноу-хау, а й вибудувати на ньому власний маленький «бізнес». Скажімо, за допомогою іноземців, котрі приїхали на навчання до Вінниці й регулярно телефонують до родичів на батьківщину. То чому б не надавати їм маленькі телефонні послуги за вдвічі нижчими тарифами? І їм вигідно, і йому приємно.
Перші емулятори телефонних карток Сидоренкові дістались від знайомого студента-пакистанця. Потім він навів контакти в Києві й потай докупив ще за ціною 100 доларів екземпляр. П'ять пристроїв зовні майже не відрізнялися від звичайнісіньких пластикових карток — лише електронний чіп iз мікропроцесором був на якісь міліметр-два товстіший від штатного. Далі Сидоренко придивлявся, де найчастіше збираються групи студентів-іноземців, а потім взявся за вивчення прилеглих таксофонів. Адже не всі з них приймали емулятори — деякі вперто відхиляли підробки, тому методом проб і помилок Сергій визначив коло апаратів, з якими варто мати справу. І тільки після цього вийшов на перше «полювання на мовців». Поводився стримано, після кількох проданих іноземцям міжміських телефонних розмов згортав роботу і покидав місце злочину. Згодом, відбивши витрачені на емулятор кошти й завівши знайомства серед потенційних клієнтів, відчув смак грошей, отриманих «на халяву». Незаконні заробітки зросли, тому іноді за вечір Сидоренку вдавалося класти до кишені по сто доларів.
Закінчилася його епопея в червні минулого року після знайомства з приїжджим підприємцем із Хмельницького. Для нового приятеля Сергій влаштував дві дешеві телефонні розмови з Об'єднаними Арабськими Еміратами. Після того як гроші та емулятор зникли в кишені спритника, його тут же взяли під білі ручки оперативники з облуправління СБУ. Як-не-як використання пристроїв, аналогічних емулятору телефонних карток, може вивести з ладу окремі системи національного оператора зв'язку, тому становить загрозу інформаційній безпеці держави.
Подальші експертизи емуляторів та база даних ВАТ «Укртелеком» показали, що за неповні півтора року скромний диспетчер Сергій Сидоренко у вільний від праці час здійснив 1490 телефонних з'єднань з абонентами інших країн та мобільних операторів, завдавши компанії збитків на суму понад 15 тисяч гривень. Шахрая засуджено до трьох років позбавлення волі з дворічним іспитовим терміном, плюс він має відшкодувати вказані збитки.
А тим часом суму в 11 тис. гривень повернув «Укртелекому» на стадії попереднього слідства інший любитель таксофонів — студент із Йорданії. Згода добровільно компенсувати збитки і пом'якшила йому покарання: півтора року позбавлення волі з іспитовим терміном в один рік. Коли цей матеріал готувався до друку, стало відомо, що при скоєнні аналогічних дій з емулятором телефонних карток контррозвідники затримали людину безпосередньо з місць ув'язнення — лейтенанта внутрішньої служби, котрий займає посаду в одному з пенітенціарних закладів області. Сума завданих збитків підраховується.