Постраждалі внаслідок афери будівельної компанії «Еліта-Центр» ще не скоро отримають нове помешкання. Найперше тому, що така процедура не врегульована на законодавчому рівні, констатував на брифінгу в Київській міській держадміністрації заступник голови КМДА Віталій Журавський. За його словами, перепони для цього існують сьогодні як з вини Верховної Ради України, так і МВС. «Ми звернулися до парламенту з проханням законодавчо урегулювати спосіб, в який постраждалі могли б отримати нове житло, однак наші побажання, на жаль, залишилися без відповіді».
Іншою проблемою є досі незавершене слідство. «Вклад кожного постраждалого — суто особиста справа. Це завжди ризик, і держава не повинна щось компенсувати, оскільки люди давали гроші як фiзичні особи. Інша річ, коли б МВС розкрило злочин, затримало винуватців, описало їхнє майно й за рахунок цього компенсувало людські втрати», — каже Журавський. Тож, вважає він, намагання КМДА знайти шляхи вирішення цієї проблеми й допомогти людям із житлом є просто співчутливим і добрим жестом пана Черновецького.
Однак із більш як півтори тисячі вкладників далеко не всі отримають нове помешкання, якщо його все ж таки збудують. У мерії зазначають, що серед постраждалих щонайбільше 330 людей потребують допомоги й реально вклали у «Еліта-Центр» останні гроші. Решта — це працівники Кабінету Міністрів, СБУ, прокуратури, а також бізнесмени, котрі заплатили гроші за декілька квартир, аби потім їх перепродати, — не потребують допомоги держави й спроможні самостійно придбати ще не одну квартиру. Тому їм узагалі нічого «не світить». Щоправда, Віталій Журавський не уточнив, за якими критеріями мерія робила такий розподіл на заможних і не заможних.
Хто ж саме претендуватиме на квартири, мають визначити спеціальні групи, уповноважені на це постраждалими. Однак між ними, стверджує пан Журавський, точаться суперечки, які інколи навіть переростають у бійки (не розумію, чого це дивує заступника мера, адже всі ці люди — зацікавлені особи, кому ж хочеться залишитися ні з чим?). «Серед потерпілих є різні люди. Є люди, які продали власні помешкання, щоб вкласти гроші у новий будинок, а тепер винаймають житло чи створюють незручності для своїх батьків. А є й люди середнього достатку та бізнесмени, які купували квартири на продаж. Є громадяни України, а є й громадяни інших країн. Є кияни і не кияни. Тому, через різні інтереси, вони ніяк не можуть дійти між собою згоди», — каже Віталій Журавський. Коли список кандидатів таки буде сформований, кандидатуру кожного з них на предмет достатку й реальної необхідності отримання житлоплощі повинен підтвердити і суд.
Наразі КМДА визначила дев'ять ділянок землі (зокрема, по вулицях Героїв Сталінграда та Драгоманова, проспекту Маяковського), де могли б розташовуватися майбутні багатоповерхівки, а п'ять уже виставила на конкурс. Після завершення зведення будинків 25 відсотків їх площі віддадуть під заселення «кинутих» людей. «Ми пішли на безпрецедентний крок — розіслали у всі можливі інвестиційні компанії пропозицію взяти участь у конкурсі. Багато з них відмовилися. Однак деякі дали згоду. Тому 15 лютого відбудеться оголошення переможця аукціону по трьох запропонованих ділянках , які зацікавили вкладників коштів», — повідомив перший заступник голови КМДА Денис Басс. Інші дві ділянки поки що не привабили інвесторів. Тож їх буде виставлено на повторний аукціон. Окрім них, на конкурс будуть виставлені ще чотири ділянки столичної землі. Загалом на них можна буде збудувати понад 1 300 квартир, з яких КМДА і має намір більше 330 осель віддати постраждалим. Одночас у мерії зазначають, що навіть за найоптимістичнішими прогнозами ті, чиї права підтвердить суд, а КМДА визнає постраждалими, зможуть заселитися у нове помешкання не раніше, аніж за два роки.