Смертельний кут ТУ-154

08.02.2007

      Комісія Міждержавного авіаційного комітету завершила розслідування причин катастрофи літака ТУ-154, який 22 серпня 2006 року упав під Донецьком. Нагадаємо, борт авіакомпанії «Пулковські авіалінії» виконував рейс Анапа-Санкт-Петербург, який став фатальним для 170 пасажирів, у тому числі 45 дітей, і десяти членів екіпажу.

      Як повідомляє видання «Коммерсант», озвучена версія експертів, які проводили розслідування, в кінцевому варіанті звучатиме, найімовірніше, так: катастрофа сталася через неправильні дії екіпажу літака. Саме цього висновку дійшов МАК. Однак офіційне підтвердження результатів розслідування відбудеться у найближчий понеділок, коли його підсумки затвердить Міністерство транспорту Росії.

      Удалося встановити, що на висоті майже 12 тисяч метрів ТУ-154 опинився перед могутнім грозовим фронтом. Намагаючись його обійти, за порадою авіадиспетчерів, літак почав набирати висоту, однак при цьому впала швидкість і дали збій бортові датчики й, зокрема, автопілот. Тому командир Іван Карагодін прийняв рішення відключити його і перевів машину на ручне управління. Саме ці дії, на думку експертів, і поклали початок аварії. Спробувавши відхилитися від блискавок, командир заклав занадто крутий віраж, внаслідок чого ніс літака задерся вгору під аварійно небезпечним кутом 15—20 градусів (у цивільний авіації допустимим вважається 5—6). А коли літак опинився майже у вертикальному положенні, два з трьох двигунів перестали функціонувати через помпаж — гвинти залило пальним, що і стало причиною їх зупинки і падіння машини.

      Фахівці твердять, що катастрофи можна було б уникнути, якби екіпаж зробив усе правильно. По-перше, на їх думку, вина командира рейсу із самого початку полягала у тому, що під час грози будь-які польоти заборонені льотними інструкціями. Якщо ж погані метеоумови виявилися безпосередньо під час польоту, ТУ-154 мав облетіти грозу або зробити аварійну посадку на запасний аеродром. Експерти також припускають, що навіть у екстреній ситуації, яка склалася, екіпаж, дотримуючись інструкцій, мав непогані шанси благополучно довести літак до місця посадки. Однак це потребувало витримки й високої кваліфікації. На жаль, тільки Іван Карагодін мав достатній стаж — близько 6 тисяч льотних годин на таких машинах як ТУ-154. Інший пілот, Андрій Ходасевич, який у критичний момент міг допомогти Карагодіну упоратися зі штурвалом, був стажером усього з тридцятьма льотними годинами.

  • «Як тебе не любити, Києве мій!»

    Щорічно в останній тиждень травня жителі столиці святкують День міста. Свято чекатиме буквально на кожному кроці y центрі міста, адже цього року програма заходів нараховує 35 різних художніх, культурно-освітніх і спортивних подій. >>

  • Кровна залежність

    У жінки, яку покусали собаки в Миколаєві, медики діагностували гостру крововтрату і хронічний сепсис, який є прямою загрозою для життя. Їй терміново потрібно кілька сеансів переливання крові. Лікарі просять усіх небайдужих городян надати допомогу і здати кров. Нагадаємо, потерпілій через отримані травми ампутували праву руку. >>

  • «По-моєму, чувак, нас кинули»

    Невідомий нещодавно виманив майже 40 тисяч грн. за уявне пальне у 67-річного фермера із Золочівського району Львівщини. З цього приводу ошуканий чоловік звернувся в поліцію. >>

  • Конвеєр репресій

    Учора в Сімферополі й Алупці окупованого Криму відбулися чергові обшуки у будинках кримських татар. За словами адвоката Еміля Курбедінова, у більшості випадків, затриманих людей у масовому порядку відвозять до так званого «Центру «Е» у місто Сімферополь (центр боротьби з екстремізмом при МВС Росії). >>

  • «Херсон» наснився

    У ватажка терористичної «ДНР» Олександра Захарченка вочевидь сталося сезонне психічне загострення. Інакше, як пояснити його чергове словоблуддя: мовляв, бойовики «можуть претендувати на Херсонську область й інші населені пункти». >>