Дружба до останньої краплі крові

Подвиг міністра

      Хвилини за дві до початку вчорашнього засідання Кабінету Міністрів біля задніх столів для чиновників нижчого рангу ледь не трапилася трагедія. Один із журналістів, мабуть, не витримавши напруженої атмосфери, знепритомнiв і горілиць упав на підлогу.

      — Поляченко, сюди! — крикнув хтось, закликаючи міністра охорони здоров'я продемонструвати свої професійні здібності. Разом із по-жіночому дбайливою Валентиною Семенюк вони готували людину до приїзду «швидкої». За словами знаючих людей, ситуація в один момент була критичною, і міністр, можна сказати, врятував життя потерпілому.

      І тільки коли перші особи державних відомств закінчили витирати кров iз підлоги, до залу широким кроком, ні на кого не озираючись, увійшов Прем'єр. Зайнявши чільне крісло, поправив блискучу краватку, яка, за задумом, мала додати йому урочистості, але не додала — настільки похмурим і роздратованим виглядав Віктор Федорович. Із його знаменитої скупої посмішки та невдоволеного виразу обличчя міністра Кабінету Міністрів Анатолія Толстоухова, який тінню слідував за шефом, стало зрозуміло: найгірше буде попереду!

Росія forever!

      Гнів керівника Кабміну викликало позавчорашнє голосування у Верховній Раді, яке заборонило відчужувати українську газотранспортну систему. «Що дав учорашній закон, який був ухвалений у парламенті? Нічого! Це чисто політична гра. Тому що у нас є всі закони, вони вже давно прийняті, — паузи між словами Віктор Янукович робив частіше, це давало йому змогу ретельно обдумати кожну букву і не сказати зайвого. — Ми будуємо наші вiдносини з Росією на взаємовигідних партнерських засадах. Політика ця має історію, — Прем'єр запнувся, — ... років незалежності. На жаль, є там і негатив, який ми отримали у 2005—2006 роках, наслідки якого ми нині маємо, вся держава такої незваженої політики. І коли лунають заклики такі політичні, я вважаю, що вони нічого, окрім шкоди, не роблять».

      Кинувши ще одного камінця в «помаранчевий» город, Віктор Федорович поспішив запевнити присутніх, що жодної лихої думки Кабмін не мав. «Ми ніколи не вели переговорiв з Росією про існуючу газотранспортну систему, — остаточно заплутав усіх Прем'єр, — а про створення консорціуму навколо будівництва ділянки «Богородчани—Ужгород».

      Причому авторство цієї ідеї Кабінет Міністрів вирішив приписати... Президентові. «Ми підтримали ініціативу двох президентів (Ющенка і Путіна. — Авт.) про розширення співпраці, — заявив віце-прем'єр-міністр Андрій Клюєв. — Декларацію про наміри відправили до секретаріату Президента».

Товаришу Гриценко, з речами на вихід!

      Яскраво помітна тенденція, коли Кабмін Віктора Януковича не тільки вішає реальні й вигадані гріхи на своїх попередників, а й невпинно видавлює останніх представників Майдану із своїх дружніх біло-блакитних лав, проявилась і вчора. Після переможеного Бориса Тарасюка Прем'єр вирішив узятись за міністра оборони Анатолія Гриценка. «Я не розумію, Анатолію Степановичу, коли ви в черговий раз робите заяви, наприклад щодо Голови Верховної Ради, які не відповідають дійсності, — розпочав Прем'єр привселюдне шмагання «останнього з могікан» нинішнього Кабміну. — З'ясовувати з ним стосунки через ЗМІ і висловлювати точку зору в образливій, я би сказав так, формі — цього не треба робити».

      — Я можу пояснити, — сказав iз місця Гриценко.

      — Ми поговоримо з вами, — заперечливо підняв руку Прем'єр. — Я вам роблю зауваження і просив би публічно вибачитись перед Олександром Олександровичем.

      У кулуарах міністр оборони заявив для преси, що він дуже цінує щире намагання керівника Кабміну зберегти «крихку рівновагу між гілками влади», але вибачатись перед Морозом не буде. «Я готовий відкликати свою заяву, якщо він забере свою, — сказав Гриценко. — Адже першим було звинувачення на мою адресу з боку Голови Верховної Ради. Не реагувати на такі гострі заяви високопосадової особи я не міг».

      Що ж стосується приміщень Одеського інституту Сухопутних військ, навколо яких і розгорівся конфлікт, то, на думку Анатолія Гриценка, його приміщення має поділити комісія — чесно і прозоро, а навчальних корпусів там вистачить і для військових, і для цивільних студентів, ще й можна буде допомогти безквартирним офіцерам.

Зіпсоване зерно — до Західної Європи

      Одним iз найрезонансніших рішень Кабміну стало збільшення квот на вивезення зерна за межі України. Після того як фахівці оприлюднили високі втрати врожаю-2006 через заборону його реалізації, уряд збільшив квоти на ячмінь — 600 тис. тонн, кукурудзу — 300 тис. тонн, продовольче зерно — 228 тис. тонн. «Наприкінці лютого ми проведемо ще одне засідання і, можливо, взагалі скасуємо і квотування, і ліцензування», — оприлюднив сенсацію для трейдерів і товаровиробників Андрій Клюєв. Жодних втрат зерна він, на відміну від незалежних експертів, не зафіксував.

      Міністр аграрної політики Юрій Мельник підсолодив пігулку цукропереробникам, водночас засмутивши керівників сільськогосподарських підприємств — закупівельні ціни на буряк планується зменшити.

* * *

      Мажорний тон закінчення засідання не підняв настрою Прем'єру. Назад, до свого кабінету, він повертався з кам'яним обличчям. А щоб журналісти не чіплялись із дурними запитаннями, охорона цього разу вигнала всіх аж до ліфтів. У тих, хто стояв надто близько до «рамки», навіщось запитували прізвища.

ДО РЕЧІ

      Рішенням уряду вчора створено нову структуру — Державний комітет у справах ветеранів. Навіть у коридорі було чути, як аплодували цьому рішенню присутні у залі засідань.

      Також після двох років наполегливої праці з ініціативи міністра Гриценка ухвалено постанову, яка сприятиме координації зусиль спецслужб, військових та правоохоронців з метою уникнення терористичної загрози.