Інститут національної пам'яті

      Словаччина збурена, оскільки парламент країни обрав головою Інституту національної пам'яті 30-річного історика Івана Петранського, який не приховує, що є прихильником профашистського режиму президента Йозефа Тіси, що встановився в країні у  1939—1945 роках. Під час голосування в парламенті Петранський набрав 80 голосів, а другий претендент, висуванець опозиційного правого табору Франтішек Міклошко — 62 голоси.

      Іван Петранський змінив на посаді голови ІНП Яна Лангоша, колишнього дисидента, учасника «оксамитової революції» та дуже шанованого в країні чоловіка. На жаль, минулого року Ян Лангош загинув в автокатастрофі.

      Петранський до останнього часу працював у Інституті словацької історії, який місцева преса називає «ідеологічним відділом націоналістичної Словацької національної партії» (ця партія входить до правлячої коаліції прем'єр-міністра Роберта Фіцо). Цей інститут має однозначні ідеологічні амбіції, зокрема, і реабілітації воєнного злочинця, президента Йозефа Тіси, попереджує словацький історик Душан Ковач. Уже у своєму першому інтерв'ю як голова ІНП Петранський заявив, що «для багатьох словаків період Другої світової війни з економічної точки зору не був таким важким, як для мешканців сусідніх країн... А те, що відбувалася депортація євреїв, ще не означає, що в ті часи в Словаччині не було позитивних явищ».

      ІНП, який було створено 2001 року, під головуванням Яна Лангоша, зробив безцінний внесок у документування новітньої історії країни. Він видрукував на своїх інтернет-сторінках 50 тисяч досьє колишніх агентів комуністичних спецслужб, їхніх посібників та жертв. Після приходу до влади у червні минулого року лівого уряду на чолі з Робертом Фіцо багато документів ІНП таємниче зникли.