Говорячи про держави так званої СНД на позавчорашній прес-конференції, яка тривала майже три години, президент Росії Володимир Путін дав зрозуміти: лінія прагматизму в стосунках із колишніми колоніями у складі СРСР залишиться незмінною. Зокрема, і з Україною. Жорстка економізація взаємин, так це називає Путін. Принаймні «сухою економікою» він виправдовує той тиск, який чинить Москва на Україну, Грузію, Білорусь. Було особливо помітно, що російському президентові не подобається, що Захід називає це «економічним шантажем задля досягнення політичних цілей». «На Заході є сили, які недобросовісно інтерпретують події, що відбуваються», — парирує Путін.
«Мені західні лідери казали: ви вже, будьте такі ласкаві, не змінюйте політику, якщо прийде до влади Янукович. Я кажу: ми не змінюємо політику. І не збираємося. У нас торік (припинення постачання газу в Україну. — Ред.) було не політичне, а економічне рішення, і торік Україна одержувала газ по 95 доларів, а в цьому (році) — по 135, незважаючи на те, що в Україні відбулися відомі політичні зміни, сутнісні зміни, — сказав російський керівник. — Ми завжди готові прийти на допомогу Україні, урядові і Президентові, якщо вони попросять. І вони знають про це... Я не можу сказати, що відносини стали гіршими, вони стали прагматичними і стійкими». Попри «стійкість взаємин», російський керівник зауважив, що «виникли проблеми, бо транзитні країни усвідомили свою значимість і хочуть отримувати відповідні кошти за транзит». «Ми і так платимо 4,2 млрд. доларів транзитним країнам, — бідкається Володимир Путін. — Якщо ця цифра буде зашкалювати — а вона, на нашу думку, вже зашкалює, — ми будемо шукати шляхи прямих постачань (енергоносіїв до Європи. — Ред.)».
Отже, натяк зрозумілий: вимагати більшої ціни за транзит, мовляв, не варто. Ця сама порада прозвучала вдруге — стосовно взаємин із Білоруссю, яку нинішнього січня Москва «кинула» на нафту, як минулого року — Україну на газ. Російський президент пообіцяв «будувати союзну з Білоруссю державу, проте наголосив: не так принципово важливим є сьогоднішня ціна на енергоносії, як потреба «перейти до ринку». Прощавай, базікувата «слов'янська єдність».