Магніт читацького попиту. Результати рейтингу «Книжка року»-2025
Рейтинг «Книжка року» оцінює всі сегменти книжкового ринку, окрім підручників. >>
«Перше квітня». Чоловік на свою голову вирішив розіграти дружину...
Один із найпопулярніших телепроектів, «Камеді-клаб», отримав конкурента з царини театру. Звісно, без відвертої «пошлятини» — зрештою, сцена, при всій своїй демократії, ще якось тримається на тлі актуальних тенденцій. Але за рівнем «смішності» вистава «Бритва в киселі», яку днями презентував театр «Ательє16», «Камеді-клабу» може навіть фору дати. Ще б пак, такі автори — Аверченко, Теффі, Бухов, Чорний, Чушков, Агнівцев, — творчість яких надихнула режисера Ігоря Талалаєвського ... згадати про дуже популярний на початку минулого століття спосіб відпочинку, що мав дивакувату назву «ХЛАМ». Хоч все виглядало чинно, благородно: збиралися разом художники, літератори, артисти, музиканти (перші літери і складають назву тих посиденьок), відволікаючись від напружених трудових буднів, розігрували комічні сценки, співали тодішні шлягери, жартували та розважалися. Вечірки ті були лише для обраних, і будь-кого з вулиці туди не запрошували. Але пропонований репертуар був досить популярним і, так би мовити, масовим. Оскільки теми для «підколок» й інтермедій були такими, що «свербіли» всім і кожному. Ігор Талалаєвський вирішив перенести те «хоббі» початку XX столiття на сцену сучасного українського театру. Вийшло цікаво, дотепно і, незважаючи на те, що цьому розважальному «ноу-хау» вже сто років, свіженько.
Вистава складається з десяти окремих історій — «Щасливе кохання», «Перше квітня», «Пєтухов», «Серце під скальпелем», «Наташа», «Мариськіна», «Кінський засіб», «Хірурги» та інших. Емоції в цих сценках вирують нестримним ураганом, напрям якого може різко змінитися, але потужність уперто не помічає позначки «штиль». Герої ж дуже нагадують наших сучасників, тих, із якими живемо по-сусідству, п'ємо каву під час обідньої перерви чи сидимо поряд на батьківських зборах. Вони не ідеальні, буває, вони не довіряють чоловікам чи дружинам, підозрюють їх у зраді, нещирості або патологічному користолюбстві, мріють про головну роль, перебуваючи ледь не на «підтанцьовках», заздрять і намагаються «поставити ніжку» більш успішному... При цьому всі вони вразливі й безпомічні — наче щити через усю сцену, стоять величезні макети людських профілів (художник — Володимир Карашевський), за які можна сховатися і які можна використати як маску, коли власний «фейс» демонструвати соромно або ж незручно. Але вони ще не розучилися кепкувати над собою, принаймні не заперечують цього теоретично...
Після кожної сценки у живому виконанні звучить фортепіано: і актори, які ще мить тому розігрували ледь не вселенську трагедію, дружно співають пісеньки Вертинського, Шаляпіна та інших популярних виконавців того часу.
Головні ролі у виставі «Бритва в киселі» виконують Лариса Яценко, Василь Кухарський, Світлана Шекера, Андрій Павленко, Сергій Радченко, Ганна Абраменюк, Віталіна Біблів. Після перегляду вистави стало зрозуміло, що цих молодих людей до «ХЛАМу» впустили б точно — такі розкуті, дотепні й талановиті згодяться в будь-який час і в будь-якій компанії.
Рейтинг «Книжка року» оцінює всі сегменти книжкового ринку, окрім підручників. >>
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Скасувати оголошення конкурсу на отримання премії від ЮНЕСКО із назвою «Міжнародна премія ЮНЕСКО-Росії імені Менделєєва з фундаментальних наук», закликає Національний музей історії України. >>
«Не можна стати людиною о сьомій, якщо ти не був нею до сьомої. Цей принцип діє щодо будь-якого часу доби». >>
Нещодавно видатну споруду архітектора Владислава Городецького — костел святого Миколая в Києві, яка постраждала від пожежі ще у вересні 2021 року і від російської атаки наприкінці 2024-го, — було офіційно передано римсько-католицькій парафії у безоплатне користування строком на 50 років. >>
«Чутливий наратор» — це назва 30-сторінкової промови Ольги Токарчук по врученні їй Нобелівської премії. >>