Олена Грушина: Тепер ми з Русланом — конкуренти

      Одеські фігуристи Олена Грушина й Руслан Гончаров назавжди вписали свої імена в історію українського спорту, ставши бронзовими призерами Олімпіади в Турині у змаганні танцювальних дуетів. Той турнір став для них останнім на любительському рівні, але після Ігор спортсмени не пішли у професіонали, а переключилися на тренерську роботу.

      Чемпіонат України з фігурного катання, що напередодні Нового року відбувся у столичному Палаці спорту, став дебютним для Олени й Руслана у новій ролі. Щоправда, цього разу вони працювали не в парі, як ми звикли їх бачити, а окремо. Руслан зайнявся Наталі Босс і Олегом Войко, а Олена разом зі своїм тепер уже колишнім наставником Миколою Морозовим тренує Ганну Задорожнюк і Сергія Вербила.

      Обидві пари не вважалися фаворитами першості танцювальних дуетів, але через травму партнерки підопічні Гончарова змушені були знятися зі змагань. До того ж американка Наталі Босс лише в цьому сезоні почала кататися у парі з Войком, замінивши його попередню партнерку Юлію Головіну. Проте відсутність головних конкурентів не дозволила Задорожнюк і Вербилу посісти першу сходинку. У запеклій боротьбі з харків'янами Аллою Бекназаровою й Володимиром Зуєвим учні Олени Грушиної здобули лише «срібло». Однак, як і харківські танцюристи, пара Задорожнюк/Вербило бере участь у чемпіонаті Європи у Варшаві — відповідно, представлена там і Грушина. Її вихованці після обов’язкового танцю посідали десяте місце (Бекназарова/Зуєв —тринадцяте).

      Із молодим тренером Оленою Грушиною ми поспілкувалися напередодні першості континенту. Якраз у цей час у журналістських колах з'явився поголос, що подружні стосунки Грушиної й Гончарова дали тріщину. Дехто списував це на обійми Руслана з російською гімнасткою Іриною Чащиною у льодовому шоу зірок на каналі РТР, дехто наводив інші причини... Наче підтверджуючи ці здогадки, Олена попросила не торкатися в розмові приватних питань, чого ми й дотрималися.

«Інтриги в змаганнях танцювальних пар не було давно»

      — Олено, з першої спроби під вашим керівництвом пара Анна Задорожнюк і Сергій Вербило на чемпіонаті України посіла друге місце. Наскільки ви задоволені виступом своїх підопічних?

      — Вважаю, що боротьба за золоті медалі вийшла доволі напруженою, інтрига зберігалася до останнього виступу й оцінок суддів. У змаганнях танцювальних дуетів такого не спостерігалося давно. Переможцям Аллі Бекназаровій та Володимиру Зуєву ми програли зовсім небагато. До того ж обидві пари виступатимуть на чемпіонаті Європи у Польщі. Там наша суперечка триватиме, тільки вже заочно і в більш важких умовах. У Варшаві побачимо, хто з них виявиться кращим у боротьбі з найсильнішими дуетами Старого світу.

      — З якої причини Анна й Сергій не виступають на Універсіаді?

      — Терміни проведення  універсіади майже збігаються з чемпіонатом Європи. Щоб краще підготуватися до європейської першості, ані перша, ані друга пара до Турина не поїхали.

      — Чому ви вирішили тренувати саме цей дует?

      — Насправді це рішення мого колишнього тренера Миколи Морозова, з яким ми зараз працюємо разом. Він узяв цю пару до себе, а я наразі допомагаю йому в тренувальному процесі. Анна та Сергій — талановиті і, якщо будуть старанно працювати, я впевнена, на них очікує приємне майбутнє.

      — Тренерська робота вам подобається?

      — Так, адже насправді я вже не перший рік працюю тренером. Коли ми з Русланом виступали ще в любительському спорті, я пробувала тренувати юніорські пари. І вже в ролі наставника відчуваю, наскільки приємно дивитися на результат, якщо він, звичайно, є позитивним.

      — Результати виступу, як правило, залежать від умов тренувань. Саме тому ви працюєте переважно в США?

      — Ми тренуємось в Америці, бо там не існує проблем із льодом. Хоча треба вирішувати фінансові питання, адже треба платити за проживання, лід, костюми, постійні переїзди — а це, повірте, не просто. Коли в Україні почнуть будувати ковзанки, тоді до секцій приходитимуть діти, відбуватиметься відбір і, як результат, з'являться фігуристи, що гідно представлятимуть нашу країну. А головне — вони тренуватимуться в себе на Батьківщині. Хочеться сподіватися, що фігурне катання в Україні підніметься хоча б так, як це зараз відбувається в Росії.

Льодові шоу — не для суддів, а для глядачів

      — Популярності фігурному катанню у росіян останнім часом, безперечно, додали телевізійні проекти, в одному з яких виступив і Руслан Гончаров. А вам не пропонували взяти в ньому участь?

      — Пропозицію знятися у проекті «Танці на льоду» ми отримали обоє, але надто довго над нею розмірковували. У підсумку залишилося одне місце — лише для партнера, яким і скористався Руслан.

      — Зате разом ви виступили в «Льодовому шоу», яке привіз до Києва і Дніпропетровська Ілля Авербух. Якщо столиця вже бачила подібні шоу, то в іншому місті на Дніпрі льодове дійство відбувалося вперше. Як вас там сприйняла публіка?

      — І в Києві, і в Дніпропетровську глядачі були в захваті, прийнявши нас дуже тепло й гостинно. Усі спортсмени, які брали участь у шоу, були приємно здивовані прийомом — вони такого навіть не очікували. Наш успіх обумовив, що вже на початку лютого планується проведення «Льодового шоу» в Одесі, Харкові й Запоріжжі. Це підтверджує, що росіянам сподобалося виступати в Україні.

      — За якими критеріями обирається програма для виступу на таких заходах?

      — У першу чергу, це повинно подобатися глядачам. Нам не потрібно ставити спеціальні елементи, які були обов'язковими під час виступу в змаганнях. Вибираєш красиву музику і створюєш цікаві номери, які приносять задоволення і нам, і нашим шанувальникам. Але якщо вести мову про спортсменів, які довго виступають у шоу, то в них іноді не вистачає часу придумати щось нове. Тому нехай глядачі вибачають, якщо їм доводиться дивитися декілька разів одну й ту ж програму.

«Зараз інтерес у самому процесі, а не в суперництві»

      — Олено, на вашу думку, чому на шоу з дорогими квитками зал переповнений, а на чемпіонат України, де вхід був вільний, прийшло мало глядачiв?

      — Цього разу прогрес спостерігався хоча б у тому, що де-не-де була реклама, і люди могли довідатися, що проходить чемпіонат України. Можливо, не всі знали, що вхід безплатний, інакше, я впевнена, глядачів прийшло б набагато більше. А те, що на шоу зал переповнений, можна легко пояснити. По-перше, шоу відрізняється від змагань антуражем, а по-друге, люди все-таки йдуть на видатні імена. А Ілля Авербух привіз до України справді зірковий склад. У нас побували олімпійські чемпіони Олексій Ягудін, Олена Бережна й Антон Сіхарулідзе, Тетяна Навка й Роман Костомаров, Оксана Баюл та багато інших. Тому прихильники фігурного катання не пошкодували грошей і прийшли на це подивитися, і, сподіваюся, не залишилися розчарованими.

      — Якщо ж повернутися до змагань, то зараз ви тренуєте з Русланом різні пари, які є головними суперниками. Виходить, що між вами теж існує конкуренція?

      — Це перший сезон, коли ми так серйозно пробуємо себе в тренерській роботі. Побачимо, що буде далі. А зараз наш інтерес полягає не в суперництві як такому, а в самому процесі тренування. Ми ж  сьогодні не боремося за олімпійські медалі.

      — Наостанок — ваша думка як фахівця. Як ви гадаєте, нова система суддівства пішла на користь фігурному катанню?

      — Звичайно, глядачі, звикли до оцінок 5,5 чи 6,0. Зараз же навіть ми, фігуристи, отримуючи бали, іноді сидимо й думаємо: як же нас оцінили насправді? Аж поки не побачимо всю розкладку. Хоча Міжнародний союз ковзанярського спорту (ISU) дотримується думки, що нова система оцінок піде на користь фігурному катанню. Але, на мій погляд, стало ще важче, ніж було, бо тепер до процесу залучено більше людей. Є три людини, які оцінюють технічнi елементи, решта ставлять лише плюси і мінуси до нього — це дещо не зрозуміло. Коли було дев'ять суддів, ми розуміли, що кожен з них ставить конкретну оцінку. А якщо нині важко розібратися у цій системі самим спортсменам, то що вже казати про глядачів...

Розмовляла Наталія ТИДЕНЬ.

ДОСЬЄ «УМ»

Олена Грушина

      Професійна фігуристка (танцювальні дуети)

      Народилася 8 січня 1975 року в Одесі.

      Зріст — 167 см.

      Фігурним катанням займається з 1979 р. З 1989 р. виступає в парі з Русланом Гончаровим, який пізніше став її чоловіком.

      Тренувалася в Олександра Тумановського, Наталі Лінічук і Геннадія Карпоносова, Тетяни Тарасової, Миколи Морозова.

      Учасниця Олімпійських ігор 1998 р. (15-те місце), 2002 р. (9-те), 2006 р. (3-тє). Переможниця Всесвітньої зимової універсіади 2000 р. Бронзова призерка чемпіонату світу 2005 р. Срібна призерка чемпіонатiв Європи 2005 i 2006 рр., бронзова — 2004 р.

      Багаторазова чемпіонка України. За освітою — спортивний тренер.