«Я просто не люблю собак»

Розправа відбувалася на очах у дітей

      Минув майже рік, відколи в Україні прийнято Закон «Про захист тварин від жорстокого поводження». У Кримінальному кодексі також є стаття, якою встановлено відповідальність за знущання над тваринами. Одначе прикладів їх практичного застосування, навіть добре постаравшись, ви не знайдете.

      Ця історія трапилася наприкінці минулого року. Киянка Наталія Гладченко вийшла погуляти зі своїм 14-річним коллі Максом. Сусідка Ганна Григорівна, яка того вечора мимоволі стала очевидцем НП, розповідала «УМ»: «Ми стояли, розмовляли, Наталя тримала собаку за повідок. З під'їзду вийшов молодий чоловік. Проходячи повз будинок, він раптом закричав: «Приберіть собаку!», і пішов далі. А хвилин через двадцять повернувся й підійшов до нас. Вiн ні з того ні з сього з люттю штовхнув коллi  ногою. Хазяйка собаки обурилася, адже Макс йому нічого не зробив. Натомість сусід схопив собаку та потягнув його разом iз хазяйкою аж до лавки (близько 15 м — Авт.). Наталя намагалася вирвати собаку, але нападник відштовхнув її. Діти, які гралися поряд і все це бачили, почали кричати... А він узяв собаку, підняв через плече та двічі кинув об землю».

      Ще одна сусідка, Світлана Віталіївна, яка бачила цю жорстоку розправу разом зі своїм п'ятирічним сином, розповіла: «Він вхопив собаку за голову і бив об землю... Я крикнула, що він робить, а у відповідь почула лише «Я просто не люблю собак».

      Мешканці будинку, в якому мешкає Наталія Гладченко, живуть дуже дружно та згуртовано. В її під'їзді, де навіть на стінах яскравими фарбами намальовані казкові усміхнені звірята, домашніх тварин тримають багато людей. Та й у самої жінки зараз мешкають дев'ять котів, пiдiбраних на вулиці.  Макс також потрапив до Наталії Георгіївни після довгих років животiння у родині, якій більше був потрібний не собака, а горілка. Хазяї Макса часто побиралися по смітниках, а з ними — і їхній чотирилапий коллі. Одного разу худого та виснаженого пса підібрала на вулиці Наталiя Георгіївна. Хто б міг подумати, що все ось так закінчиться! Від перелому стегна вже наче й починав оклигувати, та серце старенького собаки таки не витримало... 

Сьогодні кидається на собак, завтра — на людей

      Лікуватися після пережитого довелося й хазяйці пса. Каже, добре, що є турботливі сусіди, які піклувалися і навіть готували їй їсти. Сусіди кажуть, що тепер навіть дітей бояться випускати на вулицю. Адже прояви невмотивованої агресії у чоловіка, який вбив Макса, траплялися й раніше. Наталія Георгіївна розповідає, що її пес став не першою жертвою сусіда. Той і раніше нападав: то на собаку жінки, яка гуляла з маленькою дитиною у візочку, й, захищаючи тварину, зламала руку, то на маленького улюбленця знайомого дідуся. «Усе життя дiдуся було в цій живій істоті, — розповідає пані Наталія. — А той так бив собаку, що старенький падав на землю, хапав його за коліна та благав не вбивати улюбленця».

      Донька потерпілої Юлія згадує десь вичитану історію. «Один хлопець любив дивитися, як тваринки танцюють «брейк»: саджав хом'ячка у порожню каструлю та вмикав вогонь... А потім почав дітей вбивати», — розповiдає вона.

      Наталія Гладченко твердо вирішила звернутися до правоохоронних органiв. Проте стаття закону про відповідальність за жорстоке поводження з тваринами є лише на папері, а на ділі — не діє. Заяву жінки у міліцію розглянуто, але у відкритті кримінальної справи відмовлено. Дільничний Сергій Червонопиский, «втаємничений» у всі подробиці випадку, коментує невтішний для потерпілої висновок так: «Причина відмови — відсутність складу злочину. Якщо був би склад злочину — була б і кримінальна справа»: Нападник був притягнутий лише до адміністративної відповідальності та мав «прослухати» профілактичну бесіду про недопущення протиправних дій відносно Наталії Гладченко. Дивно, адже в Кримінальному кодексі є 229 стаття, де зазначено: «Знущання над тваринами, вчинене із застосуванням жорстоких методів або з хуліганських мотивів, караються штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців». А ті самі дії, вчинені у присутності малолітнього, караються штрафом або ж обмеженням волі на строк до двох років. Дивно, що працівники міліції не помітили жодного складу злочину. Адже самі діти, які стали свідками жорстокості «дяді-садиста», прибігли того дня в міліцію по допомогу!.

Людина повинна знати, що жорстокiсть карається

      Зупинятися на цьому пані Наталя не хоче: нині її заяву вже вдруге розглядає прокуратура Оболонського району. Водночас постраждала жінка звернулася до міжнародного товариства захисту тварин «SOS», працівники якої порадили Наталії Гладченко звернутися по допомогу адвоката в «Українську службу порятунку». Президент цієї громадської організації Михайло Романенко вважає, що такі вияви жорстокості треба виносити на широкий загал. Наскільки я знаю, по всьому Києву дуже багато подібних фактів: наприклад, нацьковують бійцівських собак на інших, нерідко на очах у дітей», — каже пан Михайло.«Гадаю, у міліції зараз і своїх проблем вистачає, тому треба вирішувати такі питання через громадські організації, — переконаний правозахисник. Ми можемо діяти за примітивними методиками й налякати цього громадянина, але все одно через декілька місяців він піде до сусіднього двору та зробить те ж саме. Людина повинна знати, що такі дії підлягають покаранню». Важко не погодитись, адже завтра такий сусід скаже: «Я просто не люблю бомжів» (пенсіонерів, дітей, людей). Чим не «аргумент», щоб вчинити розправу!

      Наталія Гладченко розповідає, що під час тяганини зі своєю справою зустріла багатьох небайдужих людей. Декілька з них навіть пропонували допомогти грошима — аби тільки був суд і вдалося б добитися справедливості. Наталія Георгіївна зізнається, що в разі такого виграшу відсуджені кошти вона не залишить собі. «Найкращим варіантом було б переказати їх до притулків для тварин», — каже вона.