В очікуванні Березовського

      Кілька років тому ми аплодували самому факту появи того чи іншого фільму українського виробництва, сприймаючи його як справжню сенсацію. Сьогодні, коли ситуація з кіновиробництвом, особливо серіальним, дещо краща, можемо дозволити собі подискутувати щодо художньої цінності кіноновинки, розкритикувати режисера і поспівчувати акторам, які «для підтримки штанів» змушені зніматися у відвертій халтурі. Чотирисерійний телефільм «Таємниці маестро» скандальної і недоброї слави зажив ще під час зйомок. «Україна молода» від 7 грудня 2006 року писала про те, як режисер Юрій Ляшенко, що починав картину про композитора  Березовського разом з головою «Просвіти» Павлом Мовчаном, потім залишився поза цим фільмом, який обзавівся новими «батьками-засновниками» (сценарій був переписаний і навіть зареєстрований у ДААСПі). І в той час, коли обурений Юрій Іванович шукав справедливості у правоохоронних органах, коли  самим проектом активно зацікавилися прокуратура і КРУ, продюсери, хоч і не без проблем, ...отримували фінансування Мінкультури і продовжували зйомки.

      На головні ролі були запрошені Ольга Сумська (княжна Тараканова), Сергій Романюк (граф Григорій Орлов), Олеся Жураковська (Катерина ІІ), Іван Городецький (Максим Березовський), інші київські та львівські актори. Режисером-постановником  картини замість «відставного» Ляшенка став Микола Федюк, у сценаристах поряд з Павлом Мовчаном та Юрієм Обжеляном з'явився ще й Леонід Мужук, музику до фільму записували хор «Київ», камерний оркестр «Київська камерата»... Знімали у Львові — в палаці Потоцьких, Будинку вчених, Італійському дворику, Історичному музеї; Дзеркальна зала Оперного театру і Латинський кафедральний собор слугували «декорацiями» Венеції, Болоньї, Петербурга, Батурина... Розкриваючи «Таємниці маестро», кіношники побували навіть на Личаківському кладовищі, де актори в туалетах вісімнадцятого століття дивували бабусь, які приходили провідувати своїх покiйних. За місяць зйомок у Львові зняли три години матеріалу. Подібна швидкість у сучасній кіноіндустрії не є  рекордною — зрештою, серіали, в яких по кількасот серій, знімають ще швидше. Ось тільки в якість вона трансформується в одному випадку зi ста...

      Презентація проекту, яка відбулася наприкінці минулого року в Будинку кіно, підштовхнула до думки, що картина «Таємниці маестро», швидше за все, тим єдиним випадком не буде. Звісно, всі чотири серії глядачам не показували, а підготували лише «нарізку» з найяскравіших сцен. Яка, чесно кажучи, зовсім не вразила. Так, красиві костюми, так, бездоганна Ольга Сумська, навіть в образі брюнетки та з легкою косоокістю — такою була княжна Аліна Тараканова — так, разом з Іваном Городецьким у кадрі вони виглядають дуже симпатичною парою... Але цей колаж, де, як гадається, зібране найкраще з фільму, взагалі ставить під сумнів присутність режисера на сценічному майданчику. Точніше, режисура тут існує на рівні гри КВН: ти виходиш iз цього боку, а ти — з того, ти говориш цю репліку, а ти — наступну... Хоча автори фільму розповідали про нього дуже захоплено, не шкодуючи епітетів та емоцій. Мовляв, тут будуть і палацові інтриги в жанрі трагедії,  й екскурси в історію, і навіть  інтермедія — йтиметься про військову операцію Росії в Чорногорії проти турків, у якій брали учать і Березовський з Бортнянським... А починатиметься фільм скринькою Розумовських, яку Аліна передасть на збереження Максимові. Саме за нею полює поліція і саме тут лежить заповіт покійної імператриці Єлизавети...

      Звісно, невдячна роль — описувати враження про картину лише після презентації. Але ж на вечорі пролунала чітка дата прем'єри — Різдвяні свята 2007 року. Я чесно чекала і планувала писати рецензію вже після того, як стрічка вийде на екрани. Але свята минули, а про Березовського на каналі КДРК, який мав показувати фільм, — ні гу-гу. Мої підозри про те, що та презентація була просто заспокійливим моментом для громадськості — зрештою, гроші на цю картину виділяла держава, яка й має запитати, куди і на що їх було витрачено, — розвіяв співавтор сценарію Леонід Мужук. «Прем'єра буде в лютому — це стовідсотково, — запевнив він у телефонній розмові. — Ми мали проблеми з фінансуванням, а там ще треба попрацювати зі звуком. Тож дату прем'єри ми змушені перенести».

      Як кажуть, поживемо — побачимо... Хоча вже сьогодні очевидно, що Мінкультури не зайве пильніше слідкувати за тим, як і на що витрачають кошти з державного бюджету. Шлейф неприємностей, часом просто аморальних, що тягнеться за цією картиною, наштовхує саме на таку думку.

ПРЯМА МОВА

Юрій Ляшенко, режисер:

      — Зараз над цією картиною продовжує працювати КРУ. А сам я планую подати позов до «Просвіти» про захист авторських прав. Зроблю це відразу після того, як буде відкрита кримінальна справа проти цієї організації. До речі, деякі кримінальні справи проти «Просвіти» вже відкриті.