До кінця поточного року голлівудські зірки вивчать українську мову на тому ж рівні, що й російську — кінодистриб'ютори добровільно погодилися до кінця 2007 року довести кількість україномовних копій іноземних фільмів до 50%, а демонстратори — забезпечити в зазначених пропорціях кінопоказ. І засвідчили цю джентльменську угоду в понеділок у Мінкульті підписами під Меморандумом про співпрацю. Якщо «джентльмени» з усіх боків дотримуватимуться свого слова, то дитячі фільми іноземного виробництва до 31 грудня поточного року перейдуть на українську мову повністю, усі 100% копій — про це також записано в документі. Із 24 дистриб'юторських компаній, які постійно діють в Україні, в тому числі й дистриб'юторів прав домашнього відео, під Меморандумом підписалися 14, біля інших стоїть «підпише, немає в Києві» або «підпише пізніше, у відпустці» — напередодні показового підписування Меморандуму в Мінкульті збирали нараду, на якій дистриб'ютори і запевнили державних чиновників, що готові піти на мирову, при цьому виторгувавши для себе низку поступок. Наприклад, право не субтитрувати російські фільми (про дублювання сусідського кіно взагалі не йшлося) та артхаузне кіно з обмеженою кількістю копій (2-3). Наприклад, за гроші Мінкульту вдосконалити і збільшити потужності копірувальної фабрики Кіноцентру імені Довженка, а в майбутньому — добиватися зняття ПДВ iз компаній, які дублюють та розповсюджують фільми українською мовою.

Кілька років тому ми аплодували самому факту появи того чи іншого фільму українського виробництва, сприймаючи його як справжню сенсацію. Сьогодні, коли ситуація з кіновиробництвом, особливо серіальним, дещо краща, можемо дозволити собі подискутувати щодо художньої цінності кіноновинки, розкритикувати режисера і поспівчувати акторам, які «для підтримки штанів» змушені зніматися у відвертій халтурі. Чотирисерійний телефільм «Таємниці маестро» скандальної і недоброї слави зажив ще під час зйомок. «Україна молода» від 7 грудня 2006 року писала про те, як режисер Юрій Ляшенко, що починав картину про композитора Березовського разом з головою «Просвіти» Павлом Мовчаном, потім залишився поза цим фільмом, який обзавівся новими «батьками-засновниками» (сценарій був переписаний і навіть зареєстрований у ДААСПі). І в той час, коли обурений Юрій Іванович шукав справедливості у правоохоронних органах, коли самим проектом активно зацікавилися прокуратура і КРУ, продюсери, хоч і не без проблем, ...отримували фінансування Мінкультури і продовжували зйомки.