Лише лінивий не говорить останнім часом про зруйновані у новорічну ніч приміщення першого київського телеграфа, датовані 1875 роком. Чиновники міськдержадміністрації спочатку боязко обурювалися, мовляв, це «бєспрєдєл», але ще нічого не ясно, працює комісія. І от комісія «вносить ясність»: телеграфу не було! І «бєспрєдєла» теж...
«Споруди по вулиці Рибальській, 24/16 не є пам'яткою культурної спадщини національного чи місцевого значення», — озвучив висновок комісії КМДА Володимир Головач, в.о. заступника мера Києва. Саме ці споруди «зачистили» напередодні Нового року. Після цього виявилося, що ніхто точно не знає, які саме будівлі там були, а перевірити тепер це неможливо.
У повідомленнях iшлося насамперед про приміщення телеграфу, на якому було написано «1875 годъ». Востаннє його сфотографували ще 1994 року. Але на фотофіксації, яку проводив у листопаді минулого року Інститут пам'яткоохоронних досліджень Мінкультури, цього будинку вже немає. «Складські будівлі, які стояли на цій території, з'явилися не раніше, ніж 1904 року, — заявив Віктор Вечерський, головний експерт-архітектор, який готував висновок комісії. — Ні про який військовий телеграф ХІХ століття і йтися не може. Там були склади амуніції військової частини, яка обслуговувала цей телеграф». При цьому пан Вечерський продемонстрував фотографії «складів», а також звичайних гаражів, споруджених поруч уже у новітні часи. Де ж дівся будинок телеграфу, який ще 1994 року стояв-таки на цьому місці?
«Звичайно, я міг помилитися, — зізнався Руслан Кухаренко, начальник головуправління охорони культурної спадщини. — Прибувши на місце і вивчивши фотофіксацію 1994 року, можна було побачити, що там дійсно була ця споруда (про що і заявляв пан Кухаренко спочатку. — Авт.), але серед руїн ми не знайшли решток будівлі телеграфу». Таким чином, Київрада 21 грудня цілком законно відвела ділянку на Рибальській, 24/16 під будівництво багатоповерхівки, стверджує Віталій Журавський, заступник голови КМДА. За словами Володимира Головача, ця ділянка не належить до пам'ятки архітектури «Київська фортеця», а розміщена поруч з її П'ятою вежею. «Моя версія — будівля телеграфу була знесена за вказівкою старої влади, — каже пан Журавський. — Нова влада до цього не має ніякого відношення. Ми це з'ясовуємо з прокуратурою».
В'ячеслав Кулініч, директор музею «Київська фортеця», наполягає, що будівлю першого київського телеграфа зруйнували саме у новорічну ніч: «28 грудня я обходив усі пам'ятки «Київської фортеці» й особисто її бачив. Крім мене, її бачили також мешканці прилеглих будинків», — каже пан В'ячеслав. За його словами, П'ята вежа Київської фортеці складалася з п'яти корпусів: перший — сама вежа, а решту чотири якраз і «зачистили» під Новий рік. «Пам'ятки знищили «до пояса», бо дуже велика підземна частина ще залишалася, але у вівторок увечері я там був і побачив, що вже тільки верхівки екскаваторів видніються з котлована», — каже В'ячеслав Кулініч. Мерія ж запевняє, що спеціальним приписом усі роботи на Рибальській, 24/16 зупинила якраз на тій підставі, що забудовники не мають дозволу від Міністерства культури та не провели археологічних розкопок...
Київська фортеця — не єдина київська пам'ятка архітектури, до якої підбираються прораби-ударники елітного будівництва. Про це у четвер багато говорили на «круглому столі» «Кампанія нищення київських заповідників стартувала». Гендиректор заповідника «Києво-Печерська лавра» Сергій Кролевець скаржився на забудову як навколо, так і на території Лаври, внаслідок чого тріскаються стіни та руйнуються печери, які спокійно простояли тисячу років. «УМ» повідомляла також і про можливу передачу Кирилівської церкви УПЦ Московського патріархату, що загрожує фрескам роботи Михайла Врубеля. Долею столичної архітектури навіть перейнявся Президент Віктор Ющенко. «Національній спадщині оголошено війну, — сказав Ігор Ліховий, керівник служби секретаріату Президента з питань збереження національного культурного надбання. — Готується зустріч Віктора Ющенка з Леонідом Черновецьким, з питань охорони архітектурних пам'яток Києва. Вона має відбутися наступного тижня».
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Нова збірка оповідань Владислава Івченка «Книга втрат і нестач» (К.: Темпора, 2024) — що в ній нового, як порівняти, скажімо, з двома попередніми, «Спочатку їх було шістдесят» та «Після 24-го» (обидві — 2022 р.)? >>
На Житомирщині в селищі Червоне будинок-садибу Терещенка, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, остаточно повернули з приватної у державну власність. У 2000 році палац та частину території безкоштовно передали у користування, а далі у приватну власність УПЦ (МП). >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
