Наразі мало хто з мешканців Запоріжжя переймається тим, що назва його рідного міста «за порогами» семантично аж ніяк не відповідає ландшафтним реаліям: дев'ять гранітних порогів, які імператор Констянтин VII Багрянородний описав тисяча з лишком років тому, ще у 20-х роках минулого сторіччя назавше зникли з усіх мап, на дні рукотворного озера, життя якому дав могутній Дніпро, наштовхнувшись на вигнуте дугою тіло греблі.
Красиве було принесене на жертовний вiвтар корисному, і в жовтні 1932 року ДніпроГЕС дав перший струм. 75-річчя цієї події буде відзначено на державному рівні; у Запоріжжі, зокрема, відкриють Музей будівництва ДніпроГЕСу, фасад адмінкорпусу прикрасить панно з алюмінію і бетону, проект якого скульптори Борис Чак і Федір Зайцев презентували 16 січня у міськвиконкомі.
Інформаційний портал запорізької мерії повідомляє також про намір дирекції Національного заповідника «Хортиця» відкрити на території електростанції свою філію. Експозицію площею майже 200 квадратних метрів міське товариство з охорони пам'ятників історії та культури, каже його голова Валерій Козирєв, поповнить 1700 експонатами періоду будівництва як Дніпровської ГЕС, так і ДніпроГЕСу-2. Однак основою «електрофілії» заповідника буде, звісно ж, унікальна діорама, автором якої є Олексій Троценко. Його син береться за реставрацію діорами, без чого складну конструкцію неймовірно важко буде перебазувати з Музею історії запорізького козацтва на територію ДніпроГЕСу.
Ініціатори новосілля діорами і створення нового музею певні, що у такий спосіб вони зроблять туристичну інфраструктуру Запоріжжя ще привабливішою як для співвітчизників, так і для іноземців.