Відгриміли вже для України футбольні баталії чемпіонату Європи. Тепер наша команда може потрапити туди, лише придбавши квитки на якийсь матч. Я вже чую скреготання зубів наших фанів, плач та стогін проноситься по всіх генделиках, де є телевізор і дивляться футбол. Саме час відволіктися і пересісти за комп'ютери. Там на вас чекає свіжачок з розряду довгоочікуваних. Пані та панове, маю честь представити вам гру FIFA 2004.

Як студенти складають екзамени? Студент першого курсу поспіхом дістає шпаргалку, піддивляється і ховає її у рукав. Студент другого курсу списує зі шпаргалки, прикриваючи її рукою. Студент третього курсу відповідає з «бомбою». Студент четвертого курсу списує з конспекту на колінах. П'ятикурсник гортає книгу перед викладачем: «На цій сторінці?» — «Ні!» «Тут?» — «Ні». «Ну тоді самі шукайте!».

Середньостатистичний студент вивчає протягом семестру 12 предметів, а наприкінці має не менше семи заліків та чотирьох іспитів. Вбити у свою і без того забиту голову таку кількість інформації навіть за наявності чотирьох гігабайтiв оперативної пам'яті не є можливим. (Цікаво, а на що розраховують викладачі?) Отже, як казав мій незабутній викладач із логіки, якщо студент дуже добре відповідає на іспиті, логічно, що він має шпаргалку. А як же без неї?

Шпаргалки, які ще лагідно називають шпорами, з давніх давен були паличкою-виручалочкою для

спудеїв. Ой, як незручно було, мабуть, стародавнім римлянам ховати під туніками велетенські сувої, або прадавнім еллінам — глиняні дощечки. Розвиток науково-технічного прогресу значно полегшив життя тим, хто гризе граніт науки, але ще й як ускладнив його викладачам, що невпинно змушені пильнувати, чи не ховає хтось щось, наприклад, під спідницею або й, перепрошую, в такій інтимній частині жіночої білизни, як бюстгальтер.

Логічно, що студентам технічних навчальних закладів, «фізикам» шпаргалки готувати куди простіше, аніж «лірикам»— написав на руці чи нозі хоч сто формул — і користуйся на здоров'я! А ще простіше дівчатам, бо під не дуже короткою спідницею вміститься чи не весь курс ядерної фізики. Проте навряд чи навіть на найдовших ногах студентки філософського факультету вдасться «закарбувати» позиції Ніцше. Отже, бідненьким філологам, історикам та біологам доводиться вигадувати нові і нові способи, як обвести викладача навколо пальця.