Ювілей із резонансом

      Свій ювілей поетеса Ліна Костенко відзначила у березні 2005-го. Квіти, урочисті вечори, вітальні телеграми з найвищих владних кабінетів — її кругла дата стала явищем у мистецькому житті країни. Але була в тому ювілейному сценарії подія, резонанс від якої триває і досі. Йдеться про «круглий стіл» «Поезія Ліни Костенко в часах перехідних і вічних», що відбувся у березні 2005 року. «За мотивами» тієї конференції минулого вересня у видавництві «Прапор» накладом 50 тисяч екземплярів вийшла однойменна книга, у якій, окрім матеріалів «круглого столу», вміщено також кращі публікації ЗМІ, що вийшли до ювілею Ліни Костенко, а також повна бібліографія її творчості. Днями у Педагогічному університеті імені Драгоманова відбулася презентація цього видання.

      «Книгу ми вже презентували у Львові, Рівному, найближчим часом відбудуться ще кілька презентацій — у Ніжині, Чернігові, Вінниці, Полтаві, маємо запрошення і з Національного університету імені Шевченка, — розповідає редактор-упорядник видання Таїсія Шаповаленко. — На одну з них прийде і Ліна Костенко. Напевне, на презентацію у «Могилянку».

      А у вечорі, що відбувся в Університеті імені Драгоманова, взяли участь професор Оксана Пахльовська, один із найвідоміших дослідників творчості Ліни Костенко Анатолій Яковець, кінознавець Лариса Брюховецька, видавець Іван Малкович, завідувач відділу наукової критики журналу «Всесвіт» Дмитро Дроздовський та інші автори цієї збірки. Розпочала ж його... сама Ліна Костенко — уривки з відеозапису того «круглого столу» дуже доречно виглядали у контексті презентації. «Хороше слово «ювілей», — трішки втомлено зізнавалася тоді Ліна Костенко. — Можна дізнатися про себе багато чого цікавого... Але є така приказка: «Не все то правда, що на весіллях співають». Усе значно складніше...» Книга «Поезія Ліни Костенко...» — спроба осягнути це «складніше», на яку наважилися дослідники і науковці, письменники і журналісти, прихильники творчості, люди, які її слово цінують вже не один десяток років. «Творець — це, власне, той, хто здатен у вимірі теперішнього почути голос часу, який настане, і кристалізувати його в «непередбаченому слові», — вважає Оксана Пахльовська і на доказ своїх слів цитує Ліну Костенко: «А день схитне свою орбіту./ Вступає ніч в свої права./ Хтось надиктує з-понад світу/ Непередбачені слова»». «Її твори слушно було б назвати реквіємом за Україною, коли б не потужна еманація інтелектуальної та емотивної енергії, яку вони випромінюють...» — каже Анатолій Яковець. Дмитро Дроздовський, якому Ліна Костенко пророкує дуже привабливе творче майбутнє (свого часу таку ж перспективу вона пророкувала молодому Малковичу і, як бачимо, не помилилася), має своє пояснення шаленої популярності її лірики: «Кожен вірш Ліни Костенко — це жива істота, в якої є своя душа. Ця душа складається з думок, почуттів, внутрішньої музики та магії звучання».

      На вечорі брали слово багато людей, лунали найщиріші компліменти і найнесподіваніші пояснення феномену творчості Ліни Костенко... Але відчуття якоїсь недомовленості не полишало аж до завершення презентації. І цьому є своє пояснення: ще має що сказати нам Ліна Василівна, а значить, відкривати її ми будемо знову й знову. Тож не виключено, що «Поезія Ліни Костенко в часах перехідних і вічних» невдовзі може буде перевидана — доповнення з'являтимуться обов'язково.