До 2004 року політики не звертали особливої уваги на українські підручники з історії. Лише комуністи безуспішно воювали зі шкільними текстами. «Помаранчеві» події показали, що в Україні підросло покоління, вільне від стереотипу пiдлеглостi Москвi. Звідки з'явилися ці молоді патріоти, які майже не читають українських газет, журналів і книжок (бо їх втричі менше, ніж російських), слухають ФМ-радіо, просякнуте тюремною романтикою, дивляться в кінотеатрах дубльовані російською фільми і ходять у переважно постсовкові школи? Студенти й школярі в час небезпеки стіною стали на підтримку свободи у своїй країні. А сталося це, на моє глибоке переконання, завдяки нинішньому українському підручнику з історії. Це чудово збагнули «по той бік барикад». І тепер за сприяння віце-президента Дмитра Табачника розгорнули шалену кампанію з дискредитації тієї сфери культури, де Україна за 15 років досягла відчутного успіху.