На Щедрий вечір (13 січня) готують скоромну (тобто збагачену м'ясом і маслом) вечерю: пироги, налисники, гречані млинці зі шкварками, тушковану з м'ясом капусту, вареники з сиром у сметані, різноманітні традиційні солодощі, узвар. У деяких місцевостях України готують другу кутю — Щедру. Пропонуємо кілька рецептів для святкового вжитку.
Гречаники
На 300 г гречаного борошна — 1 ст.ложка вершкового масла, 2 ч. ложки цукру, 1 куряче яйце, 10 г дріжджів, склянка молока, 2 ст. ложки олії.
У підігрітому до 30о молоці розвести дріжджі, сіль і цукор. Потім покласти яйця, всипати просіяне борошно, замісити густе тісто і поставити в тепле місце на півтори — дві години, щоб підійшло. Після того як тісто підійде, його знову вимісити і дати вдруге підійти.
Далі тісто викласти на посипану борошном дошку, зробити з нього довгі тонкі батончики, покласти на змащене жиром деко і дати підійти. Згодом батончики надрізати через 2-3 см ножем, змащеним олією, і випекти у духовці. Готові гречаники ще гарячими змастити злегка підсмаженою олією і порозділяти у місцях надрізів. Гречаники подають по 3-4 шт. на порцію зі сметаною.
Вергуни
На 3 склянки борошна — 1/2 склянки сметани, 3 жовтки, 1 ст. ложка цукру, 1/4 ч. ложки солі, 2 ст. ложки рому.
У просіяному борошні зробити заглиблення, куди влити сметану, яєчні жовтки, ром, оцет, покласти цукор, сіль і замісити круте тісто.
Тісто розкачати тонким шаром завтовшки не більше 2-3 мм, нарізати вузькими смужками завширшки 3,5 см і завдовжки 10—12 см, переплести їх по 2-3 разом, а кінці позліплювати.
Вергуни смажити у розігрітому смальці у широкій низькій каструлі, щоб вони вільно плавали. Зарум'янені вергуни виймати з жиру, класти на таріль і посипати цукровою пудрою, змішаною з ваніллю. Смальцю слід брати не менше 750 г.
Вершкові драглі
На 6 склянок вершків — 25 г желатину, півтори склянки води, 5 ст. ложок цукру, 25 мигдалин, ваніль.
Розмочений желатин розчинити у теплій воді, покласти цукор, ваніль, натертий мигдаль і дати закипіти.
Вершки закип'ятити, охолодити до температури свіжонадоєного молока, додати желатину з цукром і мигдалем, розмішувати все до остигання маси. Після цього масу розлити у форми і поставити в холодне місце.
Бублики для щедрівників
Вчинити пшеничне тісто, коли підійде опара — місити круто на вершковому маслі. Дати тісту підійти. Тонко викачати, надати тісту форми кілець, обварити, присипати сіллю чи маком і спекти.
Різдвяні свята, що починаються зі Святвечора, для багатьох українців — не тільки одухотворена трапеза з дідухом, кутею та колядками, а й добра нагода згадати про давні сакральні обереги, котрі ще з дохристиянських часів були неодмінним атрибутом у кожній українській оселі. З–поміж них — лялька–мотанка, яку вважали одним із найдієвіших «запобіжників» зла. >>
«УМ» вирішила познайомитись із «живим» талісманом нового року і відвідала Київський іподром. Захоплююче було спостерігати за звичайним, буденним життям коней, за тим, як вони уживаються з іншими тваринами зі східного календаря, адже у конюшнях також мешкають собаки, кішки і навіть, як пізніше виявилось, поросята. >>
Уже традиційно наприкінці грудня Національний палац мистецтв «Україна» запрошує своїх найвибагливіших критиків — дітей з усіх куточків країни — на Головну новорічну ялинку. Цього року першими глядачами сучасного театралізованого музичного дійства у 3–D форматі стали більше 3500 малюків із дитячих будинків та інтернатів Києва та Київської області. >>
Окрім Головної ялинки в Палаці «Україна», у Києві на святкування Нового року і Різдва дітей запрошують в Український дім, Жовтневий палац, Музей Ханенків і «Мамаєву слободу». Кожен із закладів зі шкіри пнеться, щоб зачарувати своїми дійствами якомога більше дітлахів із батьками. >>
На голові — гетьманська шапка з пір’ям заморських птахів, у руках — ліра. Таким наші прадіди уявляли Миколая, і саме такий святий, втілення древніх українських традицій, відтепер живе в козацькому селищі «Мамаєва Слобода». Сьогодні він складає серйозну конкуренцію американському Санта Клаусу та російському Дєду Морозу — дітлахи від нього в захваті. Ще б пак! Незвичайний Микола одягнений у священичі ризи та у підбитий бобровим хутром шляхетський кунтуш (верхній одяг козаків та шляхти. — Авт.). Він не махає крючкуватою палицею, йдучи по лісу, а сидить у традиційній, оздобленій рушниками, наддніпрянській хаті, виконує на старосвітській лірі канти XVII століття і чекає на чемних дітей. >>
Такої помпезної та заполітизованої підготовки до святкування 9 Травня українці давно не бачили. А підхід до наведення марафету з нагоди 65–ї річниці Перемоги в столиці подекуди взагалі шокує: центральні вулиці Києва чи не вперше за роки незалежної України завішені радянськими прапорами, серпами та молотами. >>
