Щедра ластівка

13.01.2007

      «Музика лунає весь грудень скрізь і всюди: в крамницях, холах установ і навчальних закладів, у портах і вокзалах, — описує Різдвяні свята одна з емігранток нової хвилі до США. — І як було не сторопіти, уперше почувши в цьому потоку рідну мелодію: «Щедрик, щедрик, щедрівочка, прилетіла ластівочка...» Виявилося, що «Щедрик» нашого Миколи Леонтовича — одна з найулюбленіших і найпопулярніших серед американців різдвяних мелодій. Вона звучить, до речі, і в грандіозному традиційному різдвяному щорічному шоу в Radio-City Нью-Йорка, подивитися на яке приїжджають з усієї Америки й навіть інших країн і яке виконують тут півтора місяця двічі на день...

      Вперше публічно «Щедрик» виконав хор Київського університету в 1916 році. Київська публіка була зачарована. Адже Леонтович ювелірно вигранив народну мелодію і подав її у вишуканих шатах найкращих досягнень світової хорової техніки. І повернув її народові. «Щедрик, — писав композитор Пилип Козицький, — то не розкладка пісні, то самоцінний твір, осяяний промінням генія». Музикознавці вбачають у творчості Леонтовича традицію імпровізаційності українських кобзарів, які кожну нову строфу тексту пісні інтерпретували по-новому.

      Світове визнання твору почалося з виступу Першої мандрівної капели під орудою Олександра Кошиця. Хористи виїхали на гастролі до США і не повернулися звідти до радянської дійсності. На американський лад пісню переробив композитор Вільховський. Із тих пір американці, французи, поляки, голландці й англійці знають «Щедрика» як «Різдвяну пісню» або ж Carol of the bells. Цей твір аранжують у різних стилях — джаз, блюз, соул, його виконують представники стилю кантрі й рокери, він лунає у фільмах «У дзеркала два лиця» і «Сам удома». Коли американці вперше полетіли в космос, то взяли з собою записи музики. З-поміж інших світових шедеврів у зоряному просторі побував і «Щедрик» Миколи Леонтовича.

Щедрик-щедрик-щедрівочка,

Прилетіла ластівочка,

Стала собі щебетати,

Господаря викликати:

Вийди-вийди господарю,

Подивися на кошару.

Там овечки покотились,

А ягнички народились.

В тебе товар весь хороший —

Будеш мати мірку грошей.

Хоч не гроші, то полова —

В тебе жінка чорноброва.

Щедрик-щедрик-щедрівочка,

Прилетіла ластівочка.

  • Янголи, що просяться до рук

    Різдвяні свята, що починаються зі Святвечора, для багатьох українців — не тільки одухотворена трапеза з дідухом, кутею та колядками, а й добра нагода згадати про давні сакральні обереги, котрі ще з дохристиянських часів були неодмінним атрибутом у кожній українській оселі. З–поміж них — лялька–мотанка, яку вважали одним із найдієвіших «запобіжників» зла. >>

  • Неси мене, мій коню!

    «УМ» вирішила познайомитись із «живим» талісманом нового року і відвідала Київський іподром. Захоплююче було спостерігати за звичайним, буденним життям коней, за тим, як вони уживаються з іншими тваринами зі східного календаря, адже у конюшнях також мешкають собаки, кішки і навіть, як пізніше виявилось, поросята. >>

  • Анімація, монстри та віртуальний світ

    Уже традиційно наприкінці грудня Національний палац мистецтв «Україна» запрошує своїх найвибагливіших критиків — дітей з усіх куточків країни — на Головну новорічну ялинку. Цього року першими глядачами сучасного театралізованого музичного дійства у 3–D форматі стали більше 3500 малюків із дитячих будинків та інтернатів Києва та Київської області. >>

  • В Індію чи на гравюру?

    Окрім Головної ялинки в Палаці «Україна», у Києві на святкування Нового року і Різдва дітей запрошують в Український дім, Жовтневий палац, Музей Ханенків і «Мамаєву слободу». Кожен із закладів зі шкіри пнеться, щоб зачарувати своїми дійствами якомога більше дітлахів із батьками. >>

  • Чудотворець під козацькою охороною

    На голові — гетьманська шапка з пір’ям заморських птахів, у руках — ліра. Таким наші прадіди уявляли Миколая, і саме такий святий, втілення древніх українських традицій, відтепер живе в козацькому селищі «Мамаєва Слобода». Сьогодні він складає серйозну конкуренцію американському Санта Клаусу та російському Дєду Морозу — дітлахи від нього в захваті. Ще б пак! Незвичайний Микола одягнений у священичі ризи та у підбитий бобровим хутром шляхетський кунтуш (верхній одяг козаків та шляхти. — Авт.). Він не махає крючкуватою палицею, йдучи по лісу, а сидить у традиційній, оздобленій рушниками, наддніпрянській хаті, виконує на старосвітській лірі канти XVII століття і чекає на чемних дітей. >>

  • Парадний розрахунок

    Такої помпезної та заполітизованої підготовки до святкування 9 Травня українці давно не бачили. А підхід до наведення марафету з нагоди 65–ї річниці Перемоги в столиці подекуди взагалі шокує: центральні вулиці Києва чи не вперше за роки незалежної України завішені радянськими прапорами, серпами та молотами. >>