«Укртелеком» продадуть

      Довгоочікуваного призначення нового Уповноваженого Верховної Ради з прав людини вчора так і не відбулося — парламентарії вирішили перенести розгляд цього питання на наступну сесію (вона, нагадаємо, стартує 6 лютого). Однак для «розминки» таки зайнялися «кадровими» питаннями: позбавили повноважень народного депутата «регіоналку» Олену Лукаш, яка перейшла на роботу в уряд першим заступником міністра Кабінету Міністрів, а Ганну Герман перевели з Комітету з питань свободи слова та інформації до Комітету із закордонних справ. За словами пані Ганни, це було її особисте прохання: мовляв, завжди мріяла працювати саме в «закордонному» комітеті, де може згодитися її досвід (свого часу Герман жила і працювала у Польщі). А на посаду першого заступника інформаційного комітету йшла, мовляв, тому, що на той час рідна Партія регіонів перебувала в опозиції і це місце належало до її парламентської квоти. Тепер, коли «за свободу слова в Україні уже можна не хвилюватися», пані Ганна нарешті змогла втілити свою мрію й працювати в тому комітеті, який їй до душі.

      Окрім того, Верховна Рада замінила членів ради Національного банку, які призначаються за квотою парламенту — «старі» представники ВР у цьому органі вже вичерпали термін своїх повноважень. Відповідно до ухваленої 250 голосами постанови, до ради НБУ увійшли нардепи Василь Горбаль, Сергій Клюєв, Борис Колесников, Ігор Прасолов (усі — Партія регіонів), соціаліст Михайло Гончаров та «нашоукраїнець» Петро Порошенко. Від БЮТ у складі ради НБУ поки що залишається Юлія Тимошенко, термін повноважень якої ще триває.

      Напередодні закриття поточної сесії законодавці подобрішали й вирішили не долати два вето Президента на раніше ухвалені ними закони, а навпаки, врахувати його зауваження. Так, парламент 371 голосом «за» підтримав пропозиції Президента щодо закону про зміни до Кримінального кодексу, які стосуються відповідальності за самовільне захоплення землі.

      А «родзинкою» дня став закон «Про перелік об'єктів права державної власності, які підлягають приватизації в 2007 році». До цього документа Президент застосував право вето ще напередодні Нового року, чим неабияк зіпсував настрій уряду, який покладає на заплановані в бюджеті-2007 10 мільярдів доходів від приватизації великі сподівання. Однак зауваження Ющенка виявилися такими слушними, що навіть представники «антикризової» коаліції (окрім комуністів, які взагалі виступають проти будь-якої приватизації державної власності) не могли з ними не погодитись.

      «Коли ми бачимо, що в законі безперечно є здоровий глузд, ми, звісно, його підтримуємо, — пояснив «регіонал», колишній голова Фонду держмайна Михайло Чечетов. — Пропозиції Президента виписані дуже грамотно, вони є економічно доцільними й об'єктивними».

      «Ухвалений Верховною Радою закон був, м'яко кажучи, не дуже логічним, а по суті — взагалі не потрібним. Адже відповідно до чинного законодавства, парламент має затверджувати перелік об'єктів, які НЕ підлягають приватизації, а не навпаки», — пояснив «УМ» представник «Нашої України» й також колишній голова ФДМУ Олександр Бондар.

      У результаті за закон «Про внесення змін до деяких законів України» (так, відповідно до змін у змісті, перейменували закон «Про перелік...») із пропозиціями Президента проголосували 294 нардепи (не голосували комуністи й майже повним складом фракція БЮТ). Згідно з цим законом тепер, зокрема, дозволено приватизацію Одеського припортового заводу й «Укртелекому», роздержавлення яких раніше було заборонено.