Минулого року 324 сільгосппідприємства Луганщини взяли кредитів на 287 мільйонів гривень, а повернули банкам лише 41,4 млн. Принаймні такі дані на середину грудня оприлюднив начальник Головного управління агропромислового розвитку обласної держадміністрації Олександр Ольшанський.

Хоч значна частина озимини не витримала минулорічної січневої наднизької для Луганщини (при незначному шарі снігу) температури, однак підсумки сільськогосподарського року виявилися для області не такими вже й поганими. Точніше, можна охарактеризувати їх так: ситуація в луганському селі залишається стабільно кризовою. Ну, може, трохи краще, ніж за останні роки господарювання тут кучмівських... представників. Принаймні загальний обсяг зібраного зерна — 864 тис. тонн — хоча й не рекордний (торік було 1,2 млн.), однак вищий за середньостатистичний рівень приблизно за останнє десятиріччя.

У 10-тисячній Алупці навряд чи хтось із дорослих її мешканців не покаже вам дороги до тутешнього дитячого протитуберкульозного санаторію імені Боброва. Для них він, мабуть, як зворушлива згадка про безтурботне дитинство і добрі казки на кшталт «Лікаря Айболита». Асоціативний ряд у цьому контексті цілком доречний: відомий радянський письменник Корній Чуковський «списав» свого Айболита з цілком реального Петра Ізергіна, який у 30-ті роки минулого століття працював головним лікарем Алупкинського дитячого санаторію. І за свої професійні й людські чесноти (він успішно лікував дочку письменника) отримав довічний казковий «статус». До слова, в буквальному сенсі виходжувала дітей з кістковим туберкульозом, іншою ортопедичною патологією на березі Чорного моря вся родина Ізергіних.