Про масову акцію протесту гірники «Донбасу», куди входять три шахти — «Глибока», «Комунарська» та «Щегловська», попереджували ще наприкінці минулого року. Причини такого кроку пояснюються у висунутих вимогах — погашення заборгованості із зарплати у розмірі майже 8 мільйонів гривень, затвердження самостійного статусу шахт, що змусить Мінвугілля відмовитися від наміру включити згадані підприємства до складу компанії «Макіїввугілля», погашення банківського кредиту (35 мільйонів гривень, з яких досі погашено половину), що його шахтоуправління брало на розвиток шахт під гарантії держави. Крім того, у грудні гірники «Донбасу» чогось позбулися законної дотації у розмірі 1,7 мільйона гривень.
За словами голови Незалежних профспілок ш/у «Донбас» Валерія Богатищева, початок обіцяного страйку були призупинили, оскільки заборгованість із зарплати гірникам, що назбиралася з листопада, вже погасили. Проте інші вимоги залишились невиконаними, і у вівторок з 9-ї ранку — із ранкової зміни шахтарі розпочали страйк. Тобто гірники припинили вуглевидобуток, а до роботи приступили тільки робітники ремонтних служб та ті, які підтримують у належному стані підземні виробки.
Попри суто економічні вимоги, шахтарі вбачають у ставленні з боку керівників Міністерства вугільної промисловості певні політичні моменти. Приміром, у наполегливому прагненні передати шахтоуправління до «Макіїввугілля» тут вбачають ознаки чергового етапу «прихватизації». Також шахтарі аж ніяк не забули й про певний недавній тиск на свого керівника — Юрія Баранова. Досвідчений і авторитетний керманич «Донбасу», Герой соціалістичної праці і Герой України потрапив у немилість після того, як свого часу дав можливість виступити перед шахтарями тодішній і нинішній опозиціонерці Юлії Тимошенко. Численні перевірки, у цьому на трьох шахтах майже ніхто не сумнівався, мали одну мету — звільнення з посади Юрія Баранова. Те ж саме тоді переживав і його колега по «помаранчевих» симпатіях — директор ш/у «Південнодонбаське №1» Михайло Бугара, який таки врешті-решт позбувся керівного крісла. А Юрій Баранов «відбувся» доганою. Проте «холодне» ставлення до шахтоуправління, схоже, продовжується, і тому гірники, які не так давно погрожували страйком у разі звільнення свого директора, тепер зупинили роботу шахт уже з трохи інших, однак майже тих самих причин.