Генерали піщаних кар'єрів ведуть війну на знищення

      Це коли при владі були «помаранчеві», міліція не мала права чіпати навіть депутата сільради. Часи тепер змінилися, і хлопці в погонах сьогодні запросто можуть «пресувати» районного голову. Принаймні голова Станично-Луганської райдержадміністрації Юрій Гриценко офіційно — в заяві на ім'я прокурора Луганської області і голови обласної СБУ — стверджує, що 29 грудня його намагалися заарештувати невизначені особи в міліцейській формі.

      Пан Гриценко припускає: від арешту його врятувало лише те, що він зімітував розмову по мобільному телефону з черговим УСБУ в області (хоча навіть не знав номера цієї служби).

      Юрій Гриценко — один із тих голів РДА Луганщини, кому місцеві «синьо-білі» ради висловили недовіру, щойно дорвалися до влади. Однак ця «недовіра» є лише напівпрозорим прикриттям основної причини протистояння. Опоненти самі оголосили, на чому виріс конфлікт: пісок.

      Практично весь лівий берег Сіверського Дінця вкритий товстим шаром піску, який користується попитом у будівництвi та виробництвi будівельних матеріалів. До того ж він весь лежить на поверхні, тобто видобувати його можна відкритим способом. Хоча незаконні розробки піску навколо Станиці ведуться з давніх-давен (і під «дахом» старої влади, яка встигла знову стати «новою»), активно мусувати в «регоінальних» ЗМІ цю тему почали десь посередині 2005 року. Звичайно, в усьому звинувачували «помаранчеву» владу, а та чи то не мала змоги відповісти, чи не вважала за потрібне. Однак коли припекло, той же Гриценко надав редакції єдиної в області незалежної газети «Молодогвардієць» копії своїх заяв до районної прокуратури, в яких наполягав на припиненні незаконних розробок піску ще до березневих виборів минулого року. У відповідь прокурор району відкрив справу про корупцію... самого Гриценка.

      Останній позиціонує себе як борця із «піщаною» мафією і наводить такий доказ — ще на початку свого керівництва районом він запропонував програму відновлення ЖКГ за рахунок «піщаних» грошей. «Треба було створити конкуренцію. Ціна на пісок відразу впала. Бізнесменам, що заходили, я казав: по 10 гривень з куба віддайте громаді. Усі без винятку. У 2004 році місцевий бюджет заробив на піску 3,5 тис. гривень, а в 2005-му на громаду пішло вже 100 тисяч», — пояснює районний голова.

      До речі, справу про корупцію голови РДА закрив Жовтневий суд міста Луганська, але, схоже, не «закрили» станично-луганські правоохоронці. Їх надихнула на «правоє дєло» перемога «синьо-білих» спочатку на рівні області, а потім і в масштабах усієї України. Влада «регіоналів» тепер необмежена, але пісок, про який вони так переконливо розпатякували в ролі опозиціонерів, вивозять КамАЗами й досі. Мало того, Гриценко стверджує, що за час «запеклої боротьби» з «піщаною» мафією в районі з'явилися ще два величезнi кар'єри. От тільки до районного бюджету гроші перестали надходити.

      Після виходу інтерв'ю голови РДА на його телефон почали надходити дзвінки з погрозами, аж поки не були реалізовані у вигляді вже відомої спроби арешту.

      У той же час на рівні, так би мовити, легальному, голову виконавчої влади «тренує» влада представницька, очолювана попередником Гриценка на посаді голови райдержадміністрації. Останнім «ударом» наразі стало рішення райради позбавити адміністрацію трьох її легковиків. До речі, таємничі міліціянти затримали Юрія Вікторовича, коли він їхав на машині своєї дружини.

      Уся ця тяганина розгорталася навколо піску, однак не виключено, навіть не він є «базисом» конфлікту. По-перше, Станично-Луганський район є районом прикордонним, а які гроші приносить контрабанда її покровителям, казав ще незабутній Леонід Данилович: 60 до 40, причому шістдесят відсотків прибутку отримують не виконавці і навіть не організатори, а «дах». Зрозуміло, що в такій ситуації на посаді голови району слід тримати людину перевірену. По-друге, в районі є питна вода, і її можна було б використати для забезпечення шахтарських регіонів. Замість цього луганські «комсомольці» проштовхують півмільярдний проект «Вода Луганщини», за яким водоводи тягнутимуть за сотні кілометрів. Нарешті, в Станично-Луганському районі знайшли промислові поклади газу й нафти.

      Юрій Гриценко, очевидно, вже змирився з тим, що невдовзі піде з посади. І написав голові Луганської обласної держадміністрації Олександру Антипову листа, відкритого в прямому й непрямому значенні: «З приходом в обласну адміністрацію «нової команди», яку очолюєте ви, ситуація, на жаль, не поліпшилася, а погіршилася в рази. Демагогія «нової команди» з приводу порядку, який начебто наводиться в області, на ділі обертається відвертим «бєспрєдєлом» і особливо «бєспрєдєлом в погонах». Тотальне «кришування» і корупція всього економічного сектору в області (...) — ось істинна, перша й головна причина того, що в нас ніде немає жодного серйозного прогресу в будь-якому напрямку соціально-економічного розвитку області».

      І справді: якщо «нова команда» приймала область з темпами зростання промислового виробництва на рівні 6,5—7 відсотків, то за підсумками листопада, вже за «Регіонів», воно знизилося до 0,9 відсотка.