Наближаються свята, дехто вже і святкував, бо дотримується так званого нового, Григоріанського, календаря. Але чи за новим, чи за старим, чи за Юліанським, чи за Григоріанським святкуєте, — усіх вас сердечно вітаю. Вітаю всіх наших вірних. Чи вони в Україні, в рідному краю, чи вони на поселеннях тривалих вже від поколінь є; вітаю тих, які недавно виїхали, які ще не осіли, а, може, хтось бажає повернутися.
Бажаю вам Божої благодаті. І не забувати, що всі ми є одна Церква. І що Ісус Христос до всіх нас прийшов однаково і хоче нас усіх підтримати і всім дати своє святе спасіння.
Стараймося бачити в кожному брата і сестру, дітей Божих, яких однаково Господь Бог любить. Він хоче нас усіх мати біля себе. Він хоче, щоб ми один одного любили, як добрі діти межи собою. Нехай цей дух Божої любові, поширений на всіх нас, дає нам натхнення у цей святий Різдвяний час. Щоб ми відчували оту нашу спільноту, оте бажання один одному допомогти, один одного підтримати, один одному зробити добро. Нехай ця думка буде з нами цілі свята.
Христос рождається!
Різдвяні свята, що починаються зі Святвечора, для багатьох українців — не тільки одухотворена трапеза з дідухом, кутею та колядками, а й добра нагода згадати про давні сакральні обереги, котрі ще з дохристиянських часів були неодмінним атрибутом у кожній українській оселі. З–поміж них — лялька–мотанка, яку вважали одним із найдієвіших «запобіжників» зла. >>
«УМ» вирішила познайомитись із «живим» талісманом нового року і відвідала Київський іподром. Захоплююче було спостерігати за звичайним, буденним життям коней, за тим, як вони уживаються з іншими тваринами зі східного календаря, адже у конюшнях також мешкають собаки, кішки і навіть, як пізніше виявилось, поросята. >>
Уже традиційно наприкінці грудня Національний палац мистецтв «Україна» запрошує своїх найвибагливіших критиків — дітей з усіх куточків країни — на Головну новорічну ялинку. Цього року першими глядачами сучасного театралізованого музичного дійства у 3–D форматі стали більше 3500 малюків із дитячих будинків та інтернатів Києва та Київської області. >>
Окрім Головної ялинки в Палаці «Україна», у Києві на святкування Нового року і Різдва дітей запрошують в Український дім, Жовтневий палац, Музей Ханенків і «Мамаєву слободу». Кожен із закладів зі шкіри пнеться, щоб зачарувати своїми дійствами якомога більше дітлахів із батьками. >>
На голові — гетьманська шапка з пір’ям заморських птахів, у руках — ліра. Таким наші прадіди уявляли Миколая, і саме такий святий, втілення древніх українських традицій, відтепер живе в козацькому селищі «Мамаєва Слобода». Сьогодні він складає серйозну конкуренцію американському Санта Клаусу та російському Дєду Морозу — дітлахи від нього в захваті. Ще б пак! Незвичайний Микола одягнений у священичі ризи та у підбитий бобровим хутром шляхетський кунтуш (верхній одяг козаків та шляхти. — Авт.). Він не махає крючкуватою палицею, йдучи по лісу, а сидить у традиційній, оздобленій рушниками, наддніпрянській хаті, виконує на старосвітській лірі канти XVII століття і чекає на чемних дітей. >>
Такої помпезної та заполітизованої підготовки до святкування 9 Травня українці давно не бачили. А підхід до наведення марафету з нагоди 65–ї річниці Перемоги в столиці подекуди взагалі шокує: центральні вулиці Києва чи не вперше за роки незалежної України завішені радянськими прапорами, серпами та молотами. >>
