Микола Азаров, перший віце-прем'єр, міністр фінансів
— про те, скільки в Україні громадян, які мають доходи понад 1 млн. грн.:
— Я думаю, що в нас гривневих мільйонерів, напевно, тисяч 40—50. Це як мінімум. Але далеко не всі вони декларують свої доходи. До речі, нагадаю, наприкінці 90-х число офіційних мільйонерів у країні становило лише сім осіб.
(«Інтерфакс-Україна»)
Юлія Тимошенко, лідерка БЮТ
— про своє побажання народу на Новий рік:
— Політики відверто зловживали вашою увагою, своєю присутністю на телеекранах та, на жаль, досить негідною поведінкою. Саме тому сьогодні ви маєте повне право запропонувати усім політикам, які не виправдали ваших сподівань, 31 грудня, за прикладом героїв новорічного фільму «Іронія долі», іти в баню і там з'ясовувати — хто кому коаліція, а в кого більше влади.
Ніна Карпачова, народний депутат із фракції «Регіонів», кандидат в Уповноважені з прав людини
— про те, права якої людини вона захищала, коли вже була омбудсманом:
— Те, що я є депутатом парламенту України, означає лише одне: коли я була включена у список Партії регіонів, і ця партія здобула найбільший рейтинг, я думаю, це певною мірою й рейтинг Уповноваженої з прав людини. Я захищала і буду захищати права винятково тільки конкретної людини й ніколи — політичної сили.
(сайт Партії регіонів)
Володимир Щербань, колишній «губернатор» Сумщини
— про те, чому він не повертався зі США раніше і що змінилося з 2005 року:
— Та ви ж знаєте прекрасно! Якби я повернувся з Америки у травні 2005-го в Україну, то мене б повісили нахер на ліхтарному стовпі. І вся Україна б аплодувала. Тоді була ейфорія — «бандитам тюрми» і все таке. А за час, який минув відтоді, уже почали розбиратися. І на «чисті руки» подивились, і на «любих друзів» подивились, розумієте? Побачили, у кого руки чисті, а в кого брудні, хоч вони й кажуть, що чисті.
(«Главред»)
Руслан Боделан, колишній мер Одеси, а нині — «політичний біженець»
— про своє нове світосприйняття у збірці своїх віршів «З думками про Одесу»:
В дремучей темной чаще,
По команде чьей-то,
Собралась стая псов.
По номерам разбившись,
Обнюхивая каждый ствол,
Шипя и надрываясь,
След пытаются все взять.
Толком, правда, и не зная
Какого зверя ищут след...
(з вірша «Охота на неведомого зверя»)
Олег Блохін, колишній нардеп від СДПУ(о), тренер збірної України з футболу
— про те, чи не варто повернутися йому у велику політику:
— Я уже був у політиці — і з мене зробили клоуна. Ви ж розумієте, як я відмовлявся від мандата депутата, як залишав національну збірну (через звинувачення в сумісництві посад. — Ред.). ...Коли депутати зрозуміють, що їх обрав народ і вони повинні працювати на користь цього народу, й нашої країни, а не боротися за щось своє особисто, тоді клоунада закінчиться, й ми підемо вперед. Я ж думаю, що в політику не повернуся, принаймні найближчим часом. Спостерігаючи за нинішнім парламентом, я просто сміюся.
(«Українська правда»)
Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>
Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>
Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>
«В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>
Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>
Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>
