Світ очікував на страту колишнього президента Іраку Саддама Хусейна, але був вражений поспіхом, з яким вона відбулася. Саддама повісили на світанку 30 грудня у в'язниці в Багдаді.
Протест проти страти Хусейна висловив Гельсінський фонд прав людини у відкритому листі до президента Іраку Джалала Талабані. «Кожен має право на життя, ніхто, незалежно від характеру та розміру злочину, не може бути засуджений до смерті, й жоден кат не може відібрати в людини життя від імені держави. Це порушення норм міжнародного права, в ім'я яких режим Хусейна і був повалений», — говориться у документі.
Ця позиція є загальним віддзеркаленням настроїв противників смертної кари, яких не бракує не тільки серед неурядових організацій, а й у лавах офіційної Європи. Прем'єр-міністр Італії Романо Проді заявив, що його країна започаткує в ООН кампанію на користь заборони смертної кари у всьому світі, повідомляє Бі-Бі-Сі. Тим більше що Італія з 1 січня стала одним із десяти непостійних членів Ради Безпеки ООН. Офіційний орган Ватикану — газета «Л'Оссерваторе Романо» — написав, що перетворення останніх моментів життя Саддама Хусейна на публічний спектакль є порушенням фундаментальних людських прав. Уряд Іраку у відповідь заявив, що Італія не має права критикувати страту колишнього диктатора, оскільки сама наприкінці Другої свiтової війни публічно стратила в Мілані фашистського диктатора Беніто Муссоліні. На що онука Муссоліні Алессандра, яка представляє в iталiйському парламенті праві сили, відповіла, що «вважає вбивство Саддама Хусейна відразливим та ганебним».
Один із захисників Саддама, французький адвокат Еммануель Людо зажадав створення слідчої комісії ООН, яка би вивчила, чи гуманний метод, яким стратили диктатора. Людо також висловив протест із приводу демонстрації світовими ЗМІ любительського фільму з кадрами страти, який був знятий стільниковим телефоном. Власне, якби не цей фільм з брутальними кадрами, то протестів проти страти Саддама було б значно менше. На записі видно і чути, як частина присутніх відверто глузує з Саддама, вигукуючи: «Йди до пекла! Хай Бог тебе прокляне!». Іракська влада наказала провести розслідування, хто зробив запис страти і як він потрапив до ЗМІ. Хоча й без розслідування стало відомо, що «кіноаматором» був один із катів.
Наростає хвиля критичних коментарів стосовно страти і в самих Сполучених Штатах. Газети зауважують, що Саддама вбили занадто поспішно, відразу після відхилення апеляції на вирок. Багато американських коментаторів звертають увагу на факт, що смерть Хусейна ще раз продемонструвала, як глибоко поділене іракське суспільство. І майже всі оглядачі переконані, що страта жодним чином не прискорить закінчення війни в Іраку. «У тривалішій перспективі ця страта навіть матиме негативні наслідки», — переконаний колишній радник президента США Джиммі Картера Збігнєв Бжезінський. Він вважає, що невдало обрано i місце поховання страченого.
Саддама поховали через 24 години після страти в його рідному селі Ауджа поблизу міста Тікріт, що за 130 кілометрів від Багдада. Вже наступного дня на могилі зібралися дві тисячі прихильників Хусейна. З часом це місце стане символом та місцем культових зібрань, вважає Бжезінський. З ним цілковито погоджується колишній міністр оборони США Вільям Коен. «Навіть своєю смертю Саддам поділив Ірак. Його спадщина тепер ще живіша, ніж за його життя. В минулому іракці всіх віровизнань ненавиділи Саддама, а тепер уже ні», — цитує екс-міністра газета «Нью-Йорк Таймс».