Свиня і творчість

      При всій численності тостів, що виголошуються за новорічним столом, віднайти серед них по-справжньому оригінальну підводку до традиційного «Будьмо!» досить проблематично. Бажаючи один одному здоров'я, щастя, удачі, ми, наприклад, майже завжди забуваємо про цікаву роботу. Яка, власне, також є складовою щастя. Але є люди, для яких робота — взагалі поняття життєво необхідне, вони без неї можуть просто зачахнути. Це митці, яких хлібом не годуй — дай самоствердитися на сцені чи в кадрі. У рік Свині наші співрозмовники готуються до активної роботи і налаштовані отримати від цього процесу максимум задоволення.

      Режисерові Дмитру Богомазову доведеться приміряти на себе образ Фігаро. Того, який то тут, то там. Оскільки рік 2007-й для нього обіцяє бути надактивним. Ось-ось він запросить театралів на прем'єру до свого театру «Вільна сцена» — цього разу Богомазов вирішив трішки «розім'ятися» на сучасній німецькій драматургії.

      «П'єса називається «Жінка з минулих часів», — розповідає режисер. — Це буде досить складна вистава, з використанням медіа-технологій. Спектакль із медіа-технологіями я роблю вперше». Паралельно у Богомазова — великий мистецький проект зі шведами, в якому беруть участь країни, розташовані навколо Північного та Чорного морів: Туреччина, Росія, Україна, Грузія, Румунія, Болгарія, Англія, Швеція, Франція, Норвегія, Голландія... «Шведи є організаторами, а я свій під-проект у цьому мега-проекті роблю з англійцями, — пояснює Богомазов. — Українська складова у цій роботі — «Вільна сцена» та Одеський театр. Презентація проекту відбудеться у квітні в Одесі». Плюс до всього, Богомазов має певні творчі «затравки» в Росії — його запросили поставити виставу в обласному театрі міста Перм. І це ще не все! «Незабаром приступаю до репетицій у Театрі драми і комедії, — продовжував вражати своїми планами Дмитро Богомазов. — Тільки ось що саме беру до роботи — розповім вам трішечки пізніше».

      Недовго гулятиме після свят і режисер Сергій Проскурня — вже 15 січня він планує розпочати роботу над виставами, головні ролі в яких виконуватимуть не професійні актори, а телевізійники, відомі ведучі й навіть люди, які працюють за кадром. Розпочинатиме цей проект мікс із п'єс Карпенка-Карого «Суєта» і «Житейське море», а наступного дня, за задумом режисера, показуватимуть виставу за мотивами творчості Леся Подерв'янського. За словами пана Проскурні, така разючість — тематики, стилістики, жанрів тощо — матиме потрібний ефект. А взагалі Сергій якось зневірився у традиційному українському театрі, називає його «територією несмаку та брехні». А тому разом із Карпенком-Карим, Подерв'янським і телевізійниками планує презентувати «нову сценічну мову, нову сценічну правду».

      Для актриси Молодого театру Римми Зюбіної 2007-й обіцяє бути дуже плідним, адже сама вона народилася у рік Свині. Перша особлива для Зюбіної подія року — прем'єра вистави «Четверта сестра» — відбудеться уже наприкінці січня. Римма грає одну з головних ролей, а режисером цієї чорної комедії є її чоловік, худрук Молодого театру Станіслав Мойсеєв. Ще один проект за участю Зюбіної — 140-серійний серіал «Отрута змії», продюсерами цієї мега-історії є Юрій Мінзянов та Владислав Ряшин. У фільмі, прем'єра якого має відбутися вже цього року на одному із телеканалів, також знімаються Віталій Єгоров, Катерина Семенова, Олеся Жураковська, Олексій Булдаков...

      У цьому ж серіалі ми побачимо ще одну молоду київську актрису, яка з року в рік набирає нових творчих обертів — Лесю Самаєву з Театру драми і комедії. Причому в «Отруті...», зйомки якої триватимуть аж до літа, актриса опинилася відразу ж по завершенні іншого популярного «мила» — серіалу «Сестри по крові». «Перший знімальний день «Отрути змії» був відразу ж після останнього знімального дня «Сестер...» — розповідає Леся. I зовсім не сумує, що творче життя у неї таке бурхливе. Більше того, вона навіть вважає, що і на сцені могла б встигати більше: «із зайнятістю у театрі у мене «не ахтi», — скаржиться Самаєва. І дуже сподівається на те, що вдасться попрацювати у новій виставi Богомазова (про яку він поки що мовчить, як партизан: дивись вище). «Ми з Дмитром Богомазовим працювали у виставі «Черга», — розповідає актриса, — тож і цього разу я на нього дуже сподіваюся».

      В актора Російської драми Євгена Лунченка наразі одним із першочергових завдань є капусник, на який театр імені Лесі Українки збирає колег у День театру. «Капусна» справа у Лунченка з колегою Сергієм Озіряним об'єктивно іде на ура — цей творчий дует нещодавно презентував такий розкішний ювілейний вечір театру, що про нього потім у тусовці не стихали розмови ще дуже довго. «Цього разу хочеться зробити щось зовсім нове, — розповідає Лунченко. — А щодо творчості — є у мене кілька задумок... Хотілося б зіграти цікаву комедійну роль, хотілося б продовжити практику моновистав... Я неодноразово чув побажання зробити щось на кшталт «Олександра Вертинського...» — виставу, яка б сподобалася людям. Але поки що все на стадії замислів, і було б добре, якби вони збіглися з планами керівництва».

      Мирослав Гринишин, Голова правління компанії «Бенюк і Хостікоєв», дуже сподівається на те, що нарешті вдасться випустити давно заявленого «Отелло». «Цього року ми плануємо дві прем'єри — «Отелло» і «Запорожець за Дунаєм», — каже пан Мирослав. — «Отелло», щоправда, планували ще у 2006-му, але через брак фінансування виставу довелося відкласти. Наразі дуже сподіваюся, що запросимо вас на прем'єру у квітні. Вистава ж практично готова, є костюми, декорації... В «Отелло», разом із нашими незмінними акторами Хостікоєвим, Бенюком та Наталею Сумською, на сцену вийдуть Георгій Хостікоєв, Любов Куб'юк, Олеся Власова, яка грає Дездемону, Ігор Рубашкін... Режисер вистави — Віталій Малахов. Наша версія буде відмінною від «Отелло», що йде в театрі імені Франка.

      А до Дня Незалежності плануємо «Запорожця за Дунаєм». Всі наші вистави йтимуть, за традицією, на сцені Театру імені Лесі Українки».