На 55 відсотків має зрости вартість послуг озброєної охорони для банків України. Принаймні цього вимагає Державна служба охорони — запевняють в Асоціації українських банків. Як підтвердження, вони продемонстрували листи від регіональних управлінь ДСО, в яких зазначено таке: «У випадку відмови від підвищення вартості охоронних послуг на 2007 рік Управління ДСО буде змушене розглянути питання про зняття з 31.12.2006 року фізичної охорони з банківських закладів».
Банківські представники розцінюють ці вимоги не інакше як спробу тиску і шантажу на них з боку Державної служби охорони. Вони вважають, що підвищення вартості послуг не має під собою належного обгрунтування і здійснюється за умов невиконання ДСО договірних зобов'язань. А заяви про зняття державної охорони з 31 грудня називають тиском на комерційні банки з метою прийняття останніми вимог ДСО. Причиною цього, на думку Асоціації українських банків, є монопольне становище ДСО на ринку озброєних послуг.
В зв'язку з цим АБУ звернулася до міністра внутрішніх справ і Антимонопольного комітету України з проханням не допустити необгрунтованого, на їхній погляд, підвищення вартості послуг охорони. Поки банкіри чекатимуть їхньої реакції, у Департаменті ДСО запевнили «УМ», що Антимонопольний комітет неодноразово проводив перевірку їхнього відомства, однак підстав для визнання ДСО монополістом ринку не знайшов. Заявами представників банків здивовані й запевняють, що, навпаки, саме банкіри котрий рік не дотримуються домовленостей, які узгоджувалися у двосторонньому порядку. Щодо підвищення послуг ДСО з 15% до 70%, кажуть, що такого й не могло бути.
«Це неправда. Вартість наших послуг фізичній особі зросте в межах 20 — 25% по Україні, а по цивільній — до 30%. Це не підвищення, а лише спроба привести у відповідність обіцянки, які банки давали нам і рік тому, і ще раніше. Однак 55% — це кричуще перебільшення, і воно не відповідає дійсності, — каже начальник відділу банківської безпеки Департаменту ДСО Василь Симочко. — Банки не платили і не платять сьогодні стільки, скільки коштують наші послуги. Через це ми не можемо забезпечити соціальні гарантії своїм працівникам, терпимо збитки. Та ми й не можемо надавати послуги різним суб'єктам господарювання за різними тарифами, бо це забороняє законодавство України».
Щодо регіональних ДСО, листи від яких демонстрували представники АБУ, то вони є незалежними у своїх рішеннях і, швидше за все, ці звернення мали рекомендаційний характер, аби банки передбачили у кошторисі на наступний рік підвищення плати за їхні послуги. «Регіональні ДСО є юридичними особами. Ми, згідно з законодавством, не маємо права диктувати їм якісь умови. Вони приймають рішення самостійно, а нам підпорядковуються лише в частині звітності — щоб ми могли слідкувати за дисципліною і порядком, — продовжує Василь Симочко. — У свій час, ще у 2001 році, ми пристали на вимоги АБУ і намагалися підписувати якісь протоколи з вказівками регіональним ДСО. Так тоді нам за це «надавали по руках».
Серед причин зростання ціни на послуги пан Симочко називає підняття тарифів за опалення, водопостачання, електроенергію, зв'язок тощо. Дві третини працівників ДСО — цивільні люди. Мінімальна зарплата постійно зростає, а тому треба шукати кошти для її виплати. Додаткові труднощі виникли й після прийняття Верховною Радою бюджету на наступний рік. Кабмін Януковича не захотів врахувати пропозиції Департаменту ДСО, а тому останньому тепер треба знайти ще й 180 мільйонів гривень для сплати у державну казну і Пенсійний фонд. «У нас нараховується 20 тисяч атестованих співробітників. Коли писався бюджет, ми не зуміли довести, що ці люди є працівниками міліції чи, принаймні, нічим від них не відрізняються. Тому тепер ми повинні відраховувати із заробітної плати у бюджет, а ще — до Пенсійного фонду», — каже Василь Симочко.
На сьогодні, запевняє він, із більшістю банків усі питання фактично владнали, але ж є й інші загони охорони, як у Нацбанку, є внутрішні війська, які мають право на носіння зброї. «Однак банки, очевидно, знаючи їхню підготовку, не хочуть користуватися їхніми послугами, вважаючи, що простіше звинуватити нас», — обурюються у Департаменті ДСО.
Бурхливі політичні пристрасті розгорілися у районному центрі Карлівка, що на Полтавщині, перед обранням голови районної ради. Коаліція у складі депутатів від «Батьківщини», «Блоку Петра Порошенка» та «Свободи» висунула тоді кандидатуру Петра Світлика. >>
Бійця АТО, який приїхав додому на реабілітацію після поранення в зоні бойових дій, уже з новими численними травмами голови госпіталізували до реанімації. За його життя борються лікарі у Вінницькому військово-медичному центрі. >>
Батькам школярів добре відома ситуація, коли син чи дочка приходять зі школи і скаржаться на однокласників — той б’ється, той обзивається, а той і взагалі проходу не дає. >>
Про тривалу відсутність мешканки Вінницького району заява в поліцію надійшла від брата зниклої лише 10 жовтня, оскільки той сам намагався знайти сестру й до останнього не вірив, що її немає серед живих. >>
Відомо, що 55-річний підприємець із Туреччини займався вантажними перевезеннями різних товарів та у справах часто відвідував Миколаїв. Саме в цьому південному місті йому влаштували справжню пастку, знаючи про його підвищену пристрасть до молоденьких дівчат. >>
Дачники стверджують, що бачили їх за цим заняттям і навіть знають в обличчя. Правоохоронці ж у листах повідомляють, що ведуть слідчо-розшукові дії. Ця історія майже анекдотична. І з неї можна було б посміятися, якби все не було так сумно. >>
