Відчути свій громадянський обов'язок і віддати шану борцям за незалежність Української держави закликають патріотичні організації у перший день нового року. Вони наголошують: 1 січня — не лише привід святкувати рік червоної свині. У цей день виповнюється 98-ма річниця з дня народження одного з провідників Української Повстанської армії Степана Бандери.
З цієї нагоди націонал-патріотичні сили мають намір пройти вулицями столиці зі смолоскипами. Захід розпочнеться о 18.00 мітингом біля пам'ятника Тарасу Шевченку. Далі колона вирушить через Хрещатик, майдан Незалежності, Європейську площу, вулицею Грушевського до Аскольдової могили. Тут відбудеться молебень, яким вшанують пам'ять Степана Бандери, а також інших вояків ОУН-УПА, що поклали своє життя за українську незалежність.
Про участь в акції вже заявили ВО «Свобода», «Патріот України», «Тризуб» ім. Степана Бандери, Молодіжний національний конгрес і УНА-УНСО. Організатори планують зібрати до півтисячі чоловік. Основна маса людей, сподіваються вони, приєднається до колони на головній площі столиці. Саме тут учасники зупиняться і проведуть ще один невеличкий мітинг.
«Наша мета — донести суспільству правду про вояків Української Повстанської армії. Ми закликатимемо молодь шукати у своїх попередниках приклад. Адже Степан Бандера, безумовно, увійде до десятки найбільш визначних постатей української історії. На жаль, сьогодні багато школярів і студентів навіть не розуміють, що таке національна ідея», — каже один iз керівників ходи, голова Київської організації УНА-УНСО Ігор Тополя-Мазур.
Організатори не очікують на контракції з боку комуністів чи вітренківців. Кажуть, що першого січня «червоним» буде не до того. Але у випадку якоїсь провокації, впевнені, правоохоронці не допустять безладу. Вони також не сподіваються побачити на чолі колони відомих політиків, які так часто називають себе патріотами. Кажуть, цього псевдопатріотизму вистачає тільки до отримання мандата народного депутата.
На підтвердження їхніх слів можна згадати ініціативу міської влади Калуша про перевезення з Мюнхена і перепоховання на Батьківщині праху Степана Бандери. Нещодавно «УМ» писала, що з цією пропозицією калушани зверталися не тільки до глави держави, а й до низки інших офіційних інстанцій, народних депутатів, політиків і громадських діячів. До сьогодні позитивної відповіді офіційного Києва вони так і не отримали.