«Жара» посеред зими

      На презентацію картини «Жара», прокат якої в українських кінотеатрах розпочинається завтра, до Києва приїхало аж дванадцять членів колективу на чолі з Федором Бондарчуком, який разом із Дмитром Рудовським та Олександром Роднянським продюсував цю картину. Така представницька промо-акція сьогодні є стовідсотково виправданою, адже при такій конкуренції прем'єр ризик того, що нова картина залишиться поза увагою глядача, є величезним. А тому режисер Резо Гігінеішвілі, оператор Максим Осадчий, актори Олексій Чадов, Агнія Дітковскіте, Артур Смольянінов, Тіматі, Анастасія Кочеткова та інші дружно скоригували свої насичені графіки і вирушили «штовхати» картину в маси. Ледь не вся ця компанія ще зовсім недавно презентувала глядачам фільм «9 рота», після чого Резо Гігінеішвілі, другий режисер картини Федора Бондарчука, яка вже зібрала чимало нагород і навіть націлилася на «Оскар», у свою дебютну картину вирішив запросити перевірених та «зіграних» акторів.

      «Пологи» фільму були стрімкими: знімати картину Резо вирішив 15 травня, власне знімальних днів було трохи більше сорока. Ця динаміка стала причиною того, що героям фільму забули придумати імена, і тому в картині актори користуються своїми іменами. Робоча назва фільму — «Казки міста». І хоча та назва дуже точно відповідає змісту стрічки, «Жара», на думку продюсера Бондарчука, для прокату звучить краще. Про цей фільм і продюсери, і режисер, і актори відгукувалися дуже щиро, тепло, ніжно. При цьому всі чесно зізнавалися, що ні на які премії вони не претендують і «Жару-2» знімати не збираються.

      «Це — молодіжна міська мелодрама, для аудиторії 15+, — вважає Федір Бондарчук. — Фільм спеціально трішки перебільшений — тут яскравіше сонце, надщирі стосунки, емоції... Ця картина не є гімном поколінню, але якщо і за нею також судитимуть про те, яким є сучасне покоління молодих, то нічого проти ми не матимемо».

      У картині засвітилися зірки російського кіно: окрім Федора Бондарчука, тут з'являються на кілька секунд Ірина Скобцева, режисер Тигран Кеосаян, Ігор Верник, Михайло Пореченков... Саундтрек до «Жари» написали музиканти групи «Токіо», які вже відзняли відповідний кліп і презентували його у Києві.

      На презентації фільму прозвучала досить суперечлива думка, виголошена режисером: «Жара» — не для критичного розбору, її треба сприймати на рівні «подобається-не подобається». Спершу ця порада здивувала — зрештою, якщо це мистецький твір, то чому він не може бути проаналізований з точки зору кінокритики? Що, настільки поганий? Але після перегляду довелося погодитися з Резо — картина легка, ненав'язлива, приємна. Її справді найкраще сприймати не розумом, а емоціями. Починається історія просто і незатійливо: зі строкової служби додому повертається герой Олексія Чадова і зустрічається зі своїми шкільними друзями. Один із них — син багатого татуся, інший — репер, а ще один — починаючий актор... Наслідки цієї зустрічі — непрогнозовані, а подеколи просто аномальні. При цьому з мотивацією у картині «Жара» усе гаразд. Як, власне, і з хепі-ендом.