«Якби ж то тітка Калина встали та побачили свою хату...»

      Нарешті черкащани гідно вшанували пам'ять свого земляка В'ячеслава Чорновола. Минулої неділі, до 69-ї річниці з дня народження відомого політика, на його малій батьківщині у селі Вільховець Звенигородського району урочисто відкрили й освятили садибу-музей. Всього за півтора місяця на виділені державою 354 тисячі гривень тут провели капітальну реставрацію хати, сараю, криниці, облаштували двір. У самому будинку на п'ять кімнат стоять шафа, стіл, ліжко, диван, скриня, тумбочка, які пам'ятають відомого дисидента-шістдесятника. Тут же — книги В'ячеслава Максимовича, на стінах — його портрет, картини й фотографії, рушники, вишиті його мамою Килиною Харитонівною.

      Людно у дворі Чорноволів було ще задовго до відкриття садиби-музею. Односельці заходили до відреставрованої хати й відзначали, що все зроблено на совість. Згадували, як В'ячеслав любив читати, а мати його лаяла, щоб зір не погіршив. Славко ж сідав під верандою і за дві години міг цілу книжку прочитати.

      Килина Харитонівна і батько політика — Максим Йосипович — учителювали в місцевій школі. У сім'ї, окрім В'ячеслава, був ще один син Борис (нині покійний) та сестра Валентина. Килина Харитонівна померла у Вільховці у 1985 році, через два роки не стало й Максима Йосиповича.

      Люди зізнавалися, що їм забороняли спілкуватися з «політично неблагонадійними» Чорноволами. А як хто приходив, то тітка Калина запитувала, чи не бояться вони. Коли чула у відповідь «ні», то аж плакала.

      «Ось побачите, сьогодні будуть виступати i ті, хто намовляв на Чорноволів. Вони ж ото — як у кіно: як власть міняється, то й шапку міняють», — шепталися в хаті дві сільські бабусі.

      «Оце зайшла в хату, подивилася... Якби ж то тітка Калина встали та побачили свою хату такою! Чорноволи — добрі люди були. Пригадую, що і в них, і в нас корови були, то ж коли в кого корова не доїлася, молоком ділилися. Тітка Калина нерідко в берег по дрова ходила сама, а чоловіка та дітей не будила, жаліла, аби поспали», —зітхає 77-річна мешканка Вільховця Галина Мудрак.

      До садиби приїхали гості з Черкас та Києва — «губернатор» Олександр Черевко, народні депутати В'ячеслав Кириленко та Геннадій Удовенко, колишній нардеп Іван Заєць, син політика, нині «регіонал» Тарас Чорновіл (раніше він уникав зустрічей із політичними опонентами на заходах пам'яті батька). Виступаючи перед батьковими односельцями, Тарас зізнався, що серце защеміло, коли підійшов до хати, де бував із дворічного віку й учився говорити.

      Сестра В'ячеслава Чорновола Валентина Максимівна згадала, як «під верандою Славік колись висадив із настурції своє ім'я». Розповіла, що передала батьківську хату Черкаському краєзнавчому музею ще п'ять років тому. Тоді тут росли самі бур'яни. Нарікала, що відкриття підганяли до дня народження Чорновола, тому хата стоїть ще мокра. Зверталася до тих, хто свого часу обікрав будинок і виніс буфет — просила повернути все до музею, щоб було як при В'ячеславові.

      «Хоча тітка й говорила, що не все тут так, як було раніше, але ж це тільки рідні знають. А стороннім людям, які приїдуть до музею, таки буде на що подивитися», — резюмував Тарас Чорновіл.