Опромінення Шуфрича

      «Для мене і моїх колег, звісно, було дивно і цікаво, за які це заслуги його призначили міністром, оскільки раніше він близько не підходив до цих проблем. Проте, з іншого боку, в нашій країні чортзна-що твориться, так що я вже перестав дивуватися», — поділився з «УМ» своїми міркуваннями з приводу призначення Нестора Шуфрича міністром із надзвичайних ситуацій начальник зміни заводу з переробки рідких ядерних відходів В'ячеслав Мозговий під час відвідин новим керманичем МНС Чорнобильської АЕС. Чорнобильську електростанцію для першої поїздки в якості міністра Нестор Іванович обрав невипадково. «Мій візит сюди пов'язаний із завершенням основного етапу стабілізаційних робіт на об'єкті «Укриття»... 50 відсотків його навантаження передано на нові конструкції. Відомо, що була проблема з однією зі стін «Укриття», яка дала крен на 1,5 метра. Тепер же «Укриття» готове взяти на себе навантаження ще на 15 років», — пояснив мету свого візиту міністр.

      На ЧАЕС Шуфрич побував за своє життя вдруге. Тут у 1999 році він брав участь у робочому засіданні за участю народних депутатів як член бюджетного комітету. Проте тоді до четвертого реактора його не підпустили. Зараз же, опинившись на оглядовому майданчику з виглядом на четвертий реактор, схований під «Укриттям», Шуфрич не втримався, аби не сфотографуватися на його тлі разом із директором ЧАЕС Ігорем Грамоткіним.

      А розпочав свою поїздку в зону відчуження міністр із покладання квітів бiля пам'ятника загиблим ліквідаторам аварії на ЧАЕС. В очікуванні нового шефа біля монумента почесною вартою вилаштувався особовий склад чорнобильської пожежної частини. Коли до місця під'їхав сріблястий із затемними вікнами «Фольксваген Пасат», із задніх дверей якого вийшов солідний Шуфрич, начальник пожежної частини поспішив до нього, аби віддати новому шефу честь. Перед тим як покласти квіти, які пожежники вже приготували до приїзду міністра, чільник МНС зупинився і разом зі своїм замом Володимиром Холошею, який ще не звикся (про що говорив його інколи збентежений погляд) із фактом призначення Шуфрича міністром, почав озиратися назад на дорогу зі словами: «А де голова?». Виглядали вони, очевидно, когось із керівництва Київської облдержадміністрації, яке, згідно із протоколом, повинне супроводжувати членів уряду у виїздах в область. Проте «голова», якою є вірна соратниця Віктора Ющенка Віра Ульянченко, так і не приїхала.

      Під час усієї екскурсії на ЧАЕС, яку Шуфричу проводило керівництво станції з указкою в руках, міністр дуже уважно все слухав, нагадуючи інколи школяра. Час від часу він ставив якісь уточнюючі запитання. Інколи, він перебивав своїх екскурсоводів, мовляв, це «не при пресі».

      На нараду, яку після екскурсії Нестор Шуфрич провів з керівництвом електростанції та профільними підприємствами, пресу не пустили.

      На запитання «УМ», чи багато він для себе нового тут почув, міністр зізнався, що «дуже багато». От, наприклад, йому було цікаво дізнатися, що працювати у верхній частині четвертого реактора можна лише у захисному костюмі і не більше, ніж півгодини на день. Дивно, що ця «новина» 20-річної давнини дійшла до політика Шуфрича лише зараз.

      Розповіли про свої проблеми Шуфричу і керівники заводу з переробки рідких радіоактивних відходів. Цей завод планувалося звести ще 5 років тому, але досі він не функціонує з вини іноземних будівельників, які затягнули здачу об'єкта. Контракт з ними вже розірвали, і за рік обіцяють об'єкт запустити самотужки. Проте на це звісно потрібні кошти. «Відповідно слід звертатися до донорів. «Як на мене, треба залучати сюди і українські ресурси, бо це недешевий проект. Тому потрібно закласти на нього гроші в держбюджет. Тут уже дуже багато залежить від міністра. Адже будуть гроші — буде робота», — відповів на запитання «УМ» про те, чим Шуфрич може допомогти у вирішенні проблеми із вищезгаданим заводом, начальник зміни підприємства В'ячеслав Мозговий.

      З свого боку Шуфрич, звісно, обіцяв усіляко сприяти у вирішенні усіх питань, пов'язаних з ЧАЕС. Водночас, відповідаючи на питання «УМ», зауважив , що для нього його нова посада — це «велике навантаження». А на питання, чи відчуває він себе у кріслі керманича МНС на своєму місці, прямої відповіді так і не дав.