Днями в деяких ЗМІ з'явилося повідомлення про те, що так звана «Організація українських націоналістів в Україні», очолювана Романом Козаком, заявила, нібито за певних умов готова підтримати Прем'єр-міністра Віктора Януковича як кандидата в президенти на виборах 2004 року. При цьому варто нагадати, що лише місяць тому, на початку листопада, той самий пан Козак на зустрічі з активом волинської обласної організації переконував присутніх у тому, що «правим силам у країні необхідно об'єднатись та висунути на виборах 2004 року єдиного кандидата». Цікаво, що про Януковича керівник «ОУН в Україні» взагалі не заїкався, натомість відзначивши, що «Євген Марчук як особистість потужніший за Віктора Ющенка», і тому він «не готовий підтримувати останнього на президентських виборах». Такі от дивні козаки в нас, в Україні, завелись.
Що тепер думати і як орієнтуватися спантеличеному прихильнику організації, керованої Романом Козаком? Все-таки Марчук і Янукович — це, як кажуть в Одесі, дві великих різниці. Одне ясно: сила, що позиціонує себе як «українські націоналісти», підтримувати Ющенка на виборах не збирається, оскільки той, на думку Козака, виявляється, недостатньо правий (у політичному сенсі).
Які ж «певні умови» виставляє Роман Козак нинішньому Прем'єру, при дотриманні яких той буде ощасливлений підтримкою такої «потужної» організації, як «ОУН в Україні»? Виявляється, представник «донецьких» на чолі уряду «має виступити гарантом національної незалежності України, збереження її територіальної цілісності й соборності, а також отримати безперечну підтримку парламентських партій». При цьому Козакові «націоналісти» підкреслюють у своїй заяві, що вони «не співпрацюють ані з блоком «Наша Україна», ані з Блоком Юлії Тимошенко, ані з блоком Богдана Бойка «Рух за націю» і не входять до цих структур».
Виходить, маємо ледь не сенсацію: «донецьких» підтримують «українські націоналісти»! Втім чи так це насправді? Очевидно, що без деякого заглиблення в недавнє минуле тут ніяк не обійтися. Доведеться пригадати, що така маргінальна, фактично неіснуюча структура, як «ОУН в Україні», керована паном Козаком, свого часу була підібрана і вжита для відповідних потреб Богданом Бойком — коли той ініціював створення «третього Руху». Однак невдовзі зв'язок із Козаком для Бойка виявився зайвим, оскільки, виявляється, компрометував навіть годованого Банковою рухівського розкольника. Залишившись без спонсорів, Роман Козак з однодумцями не розгубилися і на останніх парламентських виборах заходилися підтримувати в одному з мажоритарних округів на Волині скандально відомого Ігоря Бакая. Певно, теж на якихось «умовах». Утім мало, мабуть, старалися, оскільки, як відомо, Бакая на Волині «прокотили». Тоді ж керівництво «ОУН в Україні» висловлювало бажання приєднається до блоку АПУ-НДП-«ТУ»-ПР, що пізніше перетворився в «За ЄдУ!». І тут невдача — не взяли партійку, контроль над якою багато хто з політологів приписує спецслужбам, «єдуни» до гурту. Своїх «їдців» вистачало, а тут ще й ділися з нахлібниками...
Утім зализувати рани ніколи — треба кувати залізо, — вирішив, певно, пан Козак. Бо може бути знову «мимо каси». Треба подавати голос, нехай місцями і трохи невлад, — і ворушитися, виказувати ознаки існування, пропонуватися, так би мовити. Тим більше що попит на подібні послуги з боку «клієнтів» у високих кабінетах нині в ціні.
Якщо говорити серйозно, то можна передбачити, що проект, який реалізовує Роман Козак із товаришами, при всій своїй контраверсійності буде розроблятися і надалі. Як відомо, режисери з Банкової, здійснюючи спроби нейтралізувати Віктора Ющенка, всілякими способами намагаються «загнати» лідера «Нашої України» у виборчу площину лише Західної України, тобто фактично свідомо провокують міжетнічний конфлікт і розкол України. Про те, якими можуть бути наслідки такої короткозорої політики для суспільства, вже писали неодноразово, однак, схоже, що у своєму бажанні будь-що зберегти владу нинішні господарі країни готові на все — навіть розшматувати неньку на частини. А ось у справі з Козаком, схоже, маємо інший задум — «воювати» з Ющенком на, умовно кажучи, його ж території, на його електоральному полі — насамперед у Західній Україні, де чимало симпатиків українського націоналізму. Ось тут у нагоді і стають всілякі заслані козачки.
Залишається додати, що до «ОУН в Україні», керованої Козаком, абсолютно ніякого відношення не має Організація українських націоналістів на чолі зі справді відомим політиком, останнім Президентом Української Народної Республіки в екзилі Миколою Плав'юком. Ця організація за нинішніх обставин займає виважену державницьку позицію, і її керівництво, насамперед сам Плав'юк, неодноразово наголошувало на необхідності підтримки єдиного кандидата від національно-демократичних сил, що відповідає національним інтересам України.