Українські політики дедалі більше переконуються в тому, що інтернет — це не тільки невичерпне джерело інформації, а й чудовий засіб безпосереднього спілкування з народом. Про те, як «чатиться» (себто спілкується з інтернет-аудиторією) лідерка БЮТі Юлія Тимошенко, «УМ» уже розповідала. Провідник «Нашої України» на щотижневі «посиденьки» у всесвітній мережі не має часу, однак періодично все-таки знаходить кілька вільних годин, аби відповісти на запитання цікавих юзерів (користувачів) інтернету. Минулого тижня Віктор Ющенко вкотре «зайшов» до чату на сайті «НУ» (www. razom.org.ua). Сьогодні «УМ» публікує деякі фрагменти діалогу В.Ю. з відвідувачами веб-сторінки «НУ».
— Шановний Вікторе Андрійовичу, чи не плануєте ви все-таки провести з’їзд «Нашої України» в Донецьку? Адже 15 мільйонів, витрачених місцевою владою на пікети, замало спустошили їхні кишені...
— Прийом, який нам влаштували в Донецьку, коштував дорожче, ніж 15 мільйонів. Решту — традиційно вкрали. Ми обов’язково проведемо з’їзд у Донецьку весною наступного року. А в січні-лютому пройдуть тематичні форуми, на яких порушуватимуться проблеми окремих галузей, зокрема — вугільної, освіти, медицини тощо.
— Коли ви планували провести з'їзд «НУ» в Донецьку, чи передбачали таку реакцію донецької влади?
— Такого безглуздя, породженого страхом, ми не сподівалися.
— Назвіть три найбільших, на вашу думку, досягнення менеджменту «Нашої України» з часу виборів, три найбільших його (менеджменту) провали і найголовніші завдання до весни 2004 року.
— Успіхом є те, що була сформована політична коаліція, яка є досить унікальною для останніх 13 політичних років України. Це головне. Ця політична сила виграла вибори до парламенту і стала найбільшою фракцією ВР. Не менш вважливо, що фракція пережила небачені переслідування різного типу, вистояла, змiцнилася і зберегла найвищий рівень довіри громадян. Я тішуся тим, що сьогодні в українському парламенті є 103 народних депутати, які невтомно відстоюють українську Конституцію і демократію. Переконаний, без фракції «Наша Україна» ми б мали інший парламент і, можливо, іншу Україну.
З іншого боку, я не ідеалізую ситуацію. Були і невдалі сторінки. Коаліція могла бути ширшою, особливо у громадському спектрі. Діалоги і, головне, рівень комунікацій бажано було б мати і ширший, і активніший. На жаль, міфи і легенди, які поширює Банкова про «Нашу Україну», не дали блоку змоги бути адекватно представленим у низці регіонів України.
Гадаю, поразкою опозиції в цілому було втягнення в дискусію, нав’язану Банковою, щодо так званої «політичної реформи». Це може мати непередбачувані наслідки для України. І хоча в цьому немає безпосередньої провини «Нашої України», все одно прикро.
— Вибори в Україні та Росії показують, що влада передається «у спадок». Кучма, так як свого часу Єльцин, зробить усе можливе, аби поставити на чолі держави свого керованого наступника. Проти вас будуть усі — телебачення, радіо, акції протесту... Чи готові ви вистояти? Освіченій людині важко боротися з нахабством і хамством...
— Окрім досвіду Росії, є ще й досвід Грузії. Він свідчить, що з нахабством влади можна боротися.
— Чи не буде «трійка» запроваджувати «грузинський варіант» зміни влади?
— Ми будемо робити український варіант.
— Що ви збираєтеся зробити, коли тут реалізовуватимуть російський сценарій з незначними відхиленнями?
— Україна — не Росія.
— Як ви оцінюєте можливість впливу (мається на увазі підтримка окремих кандидатів, фінансова чи політтехнологічна допомога) на майбутніх президентських виборах Росії та США?
— Доля українських виборів визначається в Україні, а не в Москві, Брюсселі чи Вашингтоні. Закордонна фінансова підтримка кандидатів чи політичних сил забороняється законом, а щодо зарубіжних політтехнологів, то вибори 2002 року показали, що українська громада прекрасно розрізняє, коли нею намагаються маніпулювати. Треба говорити не про підтримку кандидатів із Заходу чи Сходу, а про те, що наші сусіди зацікавлені в демократичних виборах в Україні, і, значить, вони можуть створити відповідний міжнародний фон. Зокрема надіслати на вибори міжнародних спостерігачів. І робити це треба не лише в день голосування, а вже сьогодні, аби спостерігачі моніторили ЗМІ на предмет рівного доступу політичних сил чи незаангажованої подачі інформації. Також є цікавим досвід демократичих країн щодо організації виборчого процесу, роботи спостерігачів, агітаторів тощо. Ніякої іншої підтримки українським демократичним силам не треба, ми розраховуємо на підтримку власного народу.
— Яка вірогіднiсть того, що у Верховній Раді відбудеться перерозподіл комітетів ? Чи можуть відібрати в «Нашої України» Бюджетний комітет?
— Думаю, що цей сценарій провальний. Тому що він зачіпає перегляд базових домовленостей і принципів, досягнутих у травні 2002 року, і, повторюся, зміна розподілу комітетів, а також ревізія керівництва парламенту — це найкоротша дорога до формування парламентської кризи.
— Як ви вважаєте який із законопроектів про внесення змін до Конституції може отримати більше 225 голосів у цьому році та більше 300 у наступному?
— Найближчі три парламентські тижні будуть витрачені владою саме на пошук механізму проходженння потрібного владі варіанта конституційної реформи. Знайти 226 голосів за будь-який варіант конституційних змін у нинішньому напівконтрольованому парламенті для Банкової не проблема. Проблема — зібрати 300 голосів. Тому будуть задіяні маніпуляції, влада намагатиметься вийти на сепаратні переговори з антивладними силами. Важливо, щоб опозиція усвідомлювала, що їй відведена одна роль — дати 300 голосів , щоб знайти ключ до Конституції. Якщо ми це усвідомимо, 300 голосів не збере жоден із законопроектів Банкової.
— Сьогодні центр «Соціальний моніторинг» й УІСД опублікував президентські рейтинги, згідно з якими пан Янукович обігнав Петра Симоненка й займає тепер друге місце з 13 відсотками. Кого ви вважаєте своїм основним опонентом на майбутніх президентських виборах — Януковича чи Симоненка?
— Головним конкурентом для кандидата від «Нашої України» чи в цілому від опозиції буде, як не парадоксально, не персона кандидата від влади, а спроби влади уникнути виборів або провести їх недемократично. Я б сказав, брехня, непрозорість, фальсифікації і монополія провладних ЗМІ в інформаційному просторі є ключовими проблемами виборців і кандидатів від антивладних сил. Але й це ми подолаємо.
— Вікторе Андрійовичу, невже владні амбіції так захоплюють, що неможливо домовитись між опозиційними силами про єдиного кандидата на майбутніх виборах Президента, заради добробуту України, заради народу України?
— Демократична опозиція вже напрацювала серйозну базу для об’єднання зусиль на майбутніх президентських виборах. До єдності нас підштовхує останній досвід як Грузії, так і Росії. Залишилося зробити кілька кроків назустріч. Якщо всім вистачить відповідальності, то єдиний кандидат обов’язково буде.
— Якщо ваша ласка, поясніть, чому ваші активісти збирають підписи за загальні вибори президента в наметах з агітаційними написами за Президента—Ющенка? Чи, може, ви вважаєте, що всенародні вибори голови держави і вибори особисто вас на цю посаду — це одне й те ж саме?
— Збирають у наметах з надписами «Ющенко—Так!», тому що це була ініціатива блоку «Наша Україна». На сьогодні зібрано понад 2,3 мільйона підписів. А щодо результатів президентських виборів, то назвати прізвище народного Президента — це винятково ваше право. Дай Бог, щоб це так і було.
— А ви не боїтеся, що в жовтні 2004 року вас знімуть iз реєстрації кандидатом у президенти напередодні виборів?
— Я зроблю все, щоб цього не допустити, включаючи правові, політичні, дипломатичні та інші адекватні способи реакції. Влада повинна чітко засвоїти, що вона мусить діяти винятково в рамках закону.
— Шановний Вікторе Андрійовичу, зараз багато хто каже про нерішучість у ваших рішеннях і справах. Дійсно, відчувається невизначеність. Чому? З чим це пов’язано?
— Це велика дурниця. Голова НБУ, який провів платіжну, монетарну реформу, реформу банківського обліку і стандартів, чи Прем’єр-міністр, уряд якого скасував преференції для олігархічних структур, заліки, бартер тощо, не може бути невідповідальною, нерішучою персоною. Міф, який поширюється від влади і опонентів про мою нерішучість, є не що інше, як нечесні, необ’єктивні методи боротьби. Інша справа, що я дійсно ніколи не дозволяю собі крику, мату, це моя принципова позиція. Я не пригадую, щоб президенти Кваснєвський, Гавел, Ширак чи канцлер Шредер досягали своєї мети нехтуванням етичних норм чи ненормативною лексикою.
— Чому відмінили Форум демократичних сил, який планувалось провести 13—14 грудня?
— На політичній раді блоку було прийнято рішення про відтермінування часу проведення форуму. Це пов’язано з напруженою ситуацією в парламенті, спричиненою спробами влади «проштовхнути» так звану конституційну реформу. Тому ключовим завданням блоку на найближчі три пленарні тижні роботи парламенту є недопущення антидемократичних змін до Конституції України, ініційованих Адміністрацією Президента, до якої долучилися і комуністи. Найближчим часом буде оприлюднено заяву «трійки», яка дасть докладніші пояснення.
— Недавно захистив дисертацію і тепер думаю, накивати звідси п'ятами чи ні...
— Молодий чоловіче, Україна варта того, щоб за неї боротися.
Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>
Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>
Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>
«В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>
Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>
Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>
