Минулої п'ятниці Апеляційний суд Полтавської області частково задовольнив апеляційну скаргу представників кандидата на посаду міського голови Полтави Віктора Животенка на рішення Октябрського райсуду, яким визнавалася «недоведеність» фактів підкупу виборців під час виборів мера обласного центру 26 листопада. У постанові Апеляційного суду, що не підлягає оскарженню, зокрема, зазначено: «Постанову місцевого суду в частині відмови у встановленні факту підкупу виборців скасувати. Встановити факт підкупу виборців 26 листопада 2006 року на виборчих дільницях №№85 та 26 та факт підкупу студентів-виборців Міжрегіональної академії управління персоналом».
Згаданий судовий вердикт став справжнісінькою «бомбою». Адже 5 грудня на офіційній «канонізації» новообраного мера Андрія Матковського на сесії міськради керівник міської територіальної виборчої комісії посилався саме на... скасовану через кілька днів постанову районного суду: мовляв, навіть за участю служителів Феміди «не вдалося довести» фактів підкупу виборців штабом Андрія Матковського. Раніше ті ж таки чільники міськтервиборчкому і виборчого штабу Матковського неодноразово називали зафіксовані, у тому числі й правоохоронцями, факти підкупу «провокацією» з боку штабу його головного суперника. «Україна молода» вже повідомляла про те, що представники кандидата Животенка подали судовий позов із приводу масового підкупу виборців ще в день голосування. У ньому ж вони вимагали зняти кандидата Матковського з реєстрації. Підставою для таких вимог стало затримання одного зі студентів медакадемії, котрий «здійснював підкуп студентів-виборців в інтересах кандидата на посаду міського голови Матковського А. В.», а згодом і автомобіля з грошима та відомостями-списками з відповідними підписами (водій тієї іномарки тоді накивав п'ятами від правоохоронців і досі перебуває «в бігах»). Співробітники прокуратури міста за фактами перешкоджання реалізації виборчого права одразу порушили кримінальну справу, розслідування якої триває.
Чи причетні до організації підкупу виборців безпосередньо один із кандидатів або члени його виборчого штабу, довірені особи? Відповіді на це визначальне для долі виборів мера Полтави питання «вибухонебезпечна» постанова Апеляційного суду не дає. Хоча в її констатуючій частині й фігурують імена та прізвища людей, які можуть вказувати на таку причетність. Очевидно, що крапки над «і» тут допоможуть розставити результати розслідування кримінальної справи (для детальнішого з'ясування всіх її обставин слідчі прокуратури мають більше часу і повноважень). Зазначимо також, що у випадку доведення причетності до підкупу котрогось із суб'єктів виборчого процесу посилання на суттєву перевагу в кількості тих, хто його підтримав навіть без урахування окремих «сумнівних» дільниць, відверто «не танцює». Хоча б тому, що виборче законодавство передбачає «червону картку» кандидата навіть за одне грубе порушення закону. Зрештою, просто неможливо уявити собі тривале перебування на виборній керівній посаді людини, обрання якої «стимулювали» за допомогою такого сумнівного ресурсу, як грошові купюри.
Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>
Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>
Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>
«В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>
Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>
Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>
